Багатоликий ревайвалізм: питання історії та термінології
Багатоликий ревайвалізм: питання історії та термінології
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2024.19.319767Ключові слова:
музичний фольклор, традиційна музика, ревівалізм, фолк-ревайвл, етномузикологія, нематеріальна культурна спадщина, реконструкція, ревіталізаціяАнотація
У статті розглядаються історія та форми фольклорного ревівалізму в його соціокультурному контексті та проводяться паралелі між його проявами в різних країнах і різних історичних епохах. Послідовно аналізується американський фолк-ревайвл, історичні типи європейського ревівалізму, ревівалізм у республіках колишнього СРСР, приклади сучасної європейської, зокрема, французької поведінки з нематеріальною культурною спадщиною. У зв’язку з цим видається важливим розгляд питань термінології та визначень, а також варіантів та обмежень використання різних термінів. Паралельно у статті порушуються питання, пов’язані з відображенням проблематики ревівалізму в етномузикологічних дослідженнях і місця цієї проблематики в загальній картині сучасної етномузикології та пов’язаних з нею дисциплінах.
Посилання
Allen, Ray (2010). In Pursuit of Authenticity: The New Lost City Ramblers and the Postwar Folk Music Revival, Journal of the Society for American Music, V. 4(3), 277–305. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/S1752196310000155 [in English].
Arom, Simha (1976). The use of play-back techniques in the study of oral polyphonies, Ethnomusicology, 20(3), 483–519. Illinois: University of Illinois Press. DOI: https://doi.org/10.2307/851046 [in English].
Arom, Simha (1991). A synthesizer in the Central African bush. A Method of Interactive Exploration of Musical Scales. In: Constantin Floros et al. (Hg.). Für Ligeti. Die Referate des Ligeti-Kongresses Hamburg 1988, p. 163–178. Laaber, Laaber-Verlag [in English].
Arom, Simha (2004). [1991/2010]. African Polyphony and Polyrhythm: Musical Structure and Methodology. Cambrige: Cambrige University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511518317 [in English].
Barz, Gregory F. and Timothy J. Cooley (Eds.). (1997). Shadows in the Field: New Perspectives on Fieldwork in Ethnomusicology. New York: Oxford University Press. [in English].
Baumann, Max-Peter. (1996). «Folk Music Revival : Concepts between Regression and Emancipation». Dans: The World of Music, Vol. 38, No. 3, 71–86. VWB, Berlin. [in English].
Bohlman, Philipp (2019). Wie sängen wir Seinen Gesang auf dem Boden der Fremde? Jüdische Musik des Aschkenas zwischen Tradition und Moderne, LIT Verlag [in German].
Dorson, Richard M. (1973). Is folklore a discipline? Folklore [Journal of the American Folklore Society], Vol. 84, N°3, 177–205. [in English].
Feld, Steven (1982). Sound and Sentiment: Birds, Weeping, Poetics, and Song in Kaluli Expression. Durham: Duke University Press. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctv113180h [in English].
Garakanidze, Ed. (1989). Nekotorye voprosy ispolnitel'stva gruzinskoj narodnoj pesni i ansambl' "Mtiebi" [Some issues of Georgian folk song performance and the Mtiebi ensemble]. Tradicionnyj fol'klor: sovremennye narodnye hory i ansambli [Traditional Folklore: Contemporary Folk Choirs and Ensembles], 124–132. Leningrad [in russian].
Hagmann, Lea et Franz Andres-Morrissey (2018). «Multiple Authenticities of Folk Songs». In: Thomas Claviez, Kornelia Imesch and Britta Sweers (Eds.). Critique of Authenticity. p. 183–206. Wilmington: Vernon Press URL: https://boris.unibe.ch/id/eprint/129277 [in English].
Hill, J., & Bithell, C. (2014). An Introduction to Music Revival as Concept, Cultural Process, and Medium of Change. In: Caroline Bithell, Juniper Hill (Eds.). The Oxford Handbook of Music Revival, pp. 3–42. Oxford, Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199765034.013.019 [in English]. Online access: URL: https://pure.manchester.ac.uk/ws/portalfiles/portal/62635531/An_Introduction_to_Music_Revival_AAM_.pdf (access 25.12.2024)
Hood, Mantle (1960). The challenge of bi-musicality. Ethnomusicology, 4(2) (May), 55–59. Illinois: University of Illinois Press DOI: https://doi.org/10.2307/924263 [in English].
Kel'mickajte, 3ita (1984). Iz opyta raboty fol'klornyh ansamblej Litvy (voprosy teorii i praktiki) [From the experience of Lithuanian folklore ensembles (issues of theory and practice)]. In: Tradicionnyj fol'klor v sovremennoj hudozhestvennoj zhizni. Fol'klor i fol'klorizm [Traditional Folklore in Modern Artistic Life. Folklore and Folklorism]: Collection of scientific works of LGITMiK, p. 111–115. Leningrad [in russian].
Léotar, Frédéric (2011). Réflexion sur les enjeux éthiques de la collecte en ethnomusicologie. Cahiers d’ethnomusicologie, 24, 27–43. Geneva, ADEM. [in French].
Livingston, Tamara (1999). Music revivals: Towards a general theory. Ethnomusicology. Vol. 43, No. 1 (Winter), 66–85. Illinois: University of Illinois Press. DOI: https://doi.org/10.2307/852694 [in English].
Morgenshtern, Urlih (2014). «Oficial'naja narodnost'» v istoricheskom instrumentovedenii sovetskogo perioda [«Official Folk» in historical organology of the Soviet period]. Voprosy instrumentovedenija [Issues in Organology]. Iss. 9: Blagodatovskie chtenija [Blagodatov’s readings], 104–111. St Petersburg. [in russian].
Morgenstern, Ulrich (2017). Imagining social space and history in European folk music revivals and volksmusikpflege: The politics of Instrumentation. In: Ardian Ahmedaja (Ed.). European Voices III : The Instrumentation and Instrumentalization of Sound. Local Multipart Music Cultures and Politics in Europe, 263–292. Wien Köln Weimar: Böhlau verlag. [in English].
Morgenstern, Ulrich (2018). Music without social life: the garmon’ player Mikhail Sorochinsky – a non-revivalist musician in Smolensk province. Traditiones, 47/2, 35–67. [in English].
Morgenstern, Ulrich (2019). The role and development of musical instruments in European folk music revival and revitalization movements. some common trends. In: Ambrózová, J. - Garaj, B. (Eds.). Traditional Music and Dance in Contemporary Culture(s), 10–27. Nitra: Constantine the Philosopher University [in English].
Pettan, Svanibor and J. T. Titon. (Eds.). (2015). Oxford Handbook of Applied Ethnomusicology. Oxford and New York: Oxford University Press [in English].
Shevchuk, Ol. (2006). Ansambli naukovo-etnohrafichni [Scientific ethnographic ensembles]. In: Ukrainska muzychna entsyklopediia [Ukrainian Music Encyclopedia]. V. 1: [A – D], 69–70. Kyiv: Publishing House of the Institute of Art History, Folklore and Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Skazhenyk, M. (2024). Folklorystychni hurty Kyieva pershoi chverti khkhi stolittia: shliakhy tvorchoi realizatsii [Folklore groups of Kyiv in the first quarter of the twentieth century: ways of creative realisation]. In: Narodno-muzychne mystetstvo ukrainy XXI stolittia: stsenichno-vykonavskyi, metodyko-pedahohichnyi aspekty [Folk Music Art of Ukraine of the Twentieth Century: Stage-performance, Methodological and Pedagogical Aspects], pp. 175–245. Kyiv [in Ukrainian].
Titon, Jeff (2015). What is Applied Ethnomusicology & Why Did They Say so Many Terrible Things About it? Library of Congress lectures [in English]. URL: https://www.loc.gov/item/2021692311/ (access 25.12.2024)
Velitchkina, Olga (2016). «L’ethnomusicologie chantante»: Cas d’implication des chercheurs dans le mouvement revivaliste en Union Soviétique et en Russie. Cahiers d’ethnomusicologie. Vol. 29, 37–53. Genève, ADEM [in French].
Yurchak, Alexei (2006). Everything Was Forever, Until it Was no More. The Last Soviet Generation. Princeton-Oxford : Princeton University Press [in English].
Zemp, Hugo (1996). The/An Ethnomusicologist and the Record Business. Yearbook for Traditional Music. Vol. 28, 36–56. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.2307/767806. [in English].
Zhulanova, N. (1999). Molodezhnoe fol'klornoe dvizhenie [Youth folklore movement]. In: Samodejatel'noe hudozhestvennoe tvorchestvo v SSSR: Ocherki istorii. Konec 1950-h – nachalo 1990-h godov [Amateur Artistic Creativity in the USSR: Sketches of History. The End of the 1950s – the Beginning of the 1990s], pp. 107–133. St. Petersburg: Dmitry Bulanin [in russian].
