ЛІРИЧНІ ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ: МОРФОЛОГІЯ ТА ГЕОГРАФІЯ СТРОФІЧНИХ МЕЛОДІЙ ШЕСТИДОЛЬНОЇ ОСНОВИ
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2023.18.294830Ключові слова:
українські традиційні весільні пісні, ліричні весільні пісні (ЛВП), мелотипологія, ритмосилабічний аналіз, ладовий аналіз, мелогеографія, картографування, ареалогіяАнотація
Представлено результати морфологічного дослідження середньодніпровської колекції весільних мелодій ліричної функції, в основі яких лежить шестидольна ритмосхема з ритмікою й віршами другого покоління, оформлена у трирядкову строфу (умовна макромодель ‹V*63 ›). До цієї жанрової підгрупи вживають стале окреслення «ліричні весільні пісні» (ЛВП), її ключові функціональні характеристики: тексти ліричного змісту (передають емоції Молодої та її матері) та мелоінтонації «ліричної стилістики».
У дослідженні було задіяно майже 350 зразків (записані в 1985–2023 роках у теперішніх Черкаській та Кіровоградській областях), із них 80 були вивчені в подробицях, із застосуванням різнорівневого аналізу (інструментарій – моделювання ритмосилабічних формул, інтонаційних контурів, ладозвукорядний аналіз). Побудовані типові локальні моделі були прокартографовані, результати показані на шести картах за окремими морфологічними параметрами: відмінності ритму й композиції (карти В2, В3); темпові відхилення (В3); відмінності фактури (В4); відмінності ладозвукорядної організації (шкала, опорні тони, їх синтаксичні позиції, карти В5 та В6).
Мета публікації – вивести ознаки наддніпрянського підвиду поліетнічного (українськобілоруського) макротипу ‹V*63 › та представити ареалогію його морфологічних різновидів на теренах Середньої Наддніпрянщини. Установлено кілька важливих структурних позицій:
- у вивченій місцевості панує специфічна середньодніпрянська віршова формула – V{456} з можливостями її розширення до V{567} через механізм наддроблення;
- базова трирядкова композиція має традиційну повну й локальну редуковану форми;
- у районах, прилеглих до Дніпра, зафіксовані багатоголосні фактурні розробки музичної тканини та пов’язана з цим специфічна фактурна композиція строфи з особливою роллю солістки у зачинній частині строфи;
- більшість зразків належать до триопорного весільного ладу з характерною системою кінцевих тонів (СКТ) мелорядків, де другий і третій мелорядки мають сталі каданси на 1 і 2 щаблях, а в першому рядку допускаються три висотні варіанти – 2, 3 або 5 щаблі. За ступенем поширеності це такі СКТ – ‹2;1;2› (загальнопоширений, у тому числі на Поділлі, Поліссі), ‹5;1;2›, ‹3;1;2›. Стале завершення строфи розімкненим кадансом на 2 щаблі, утвореним за допомогою апокопи, є найхарактернішою ознакою досліджуваного мелотипу.
Сумарний аналіз локалізації серії морфологічних маркерів виявив специфіку просторової дистрибуції досліджуваної мелоформи в місцевостях, розташованих на обох берегах Дніпра (у межах вивчених областей – карта В7). Різні сполучення морфологічних параметрів сформували 6 локальних груп мелодій, які можна об’єднати в чотири різновиди, протиставні за їх базовими ареалами – два подільські (басейни Гнилого Тікича й Синюхи) та два наддніпрянські.
Здобуто аргументи на користь того, що принаймні західний кордон Середньої Наддніпрянщини може бути намічений доволі виразно (хоча й очікувано у вигляді розмитої межі).
Створені ареали є орієнтирами для подальших дослідницьких кроків: відкривається перспектива функційного вивчення ЛВП – виявлення повного корпусу поетичних текстів ліричного змісту та мелодій відповідної їм стилістики; пошук теренів, на яких могла розгорнутися ліризація пісень шестидольної трирядкової форми, спроби окреслити гіпотетичну хронологію цих процесів.
Статтю супроводжують таблиці джерел (А), нотації (Б, 10 прикладів), карти (В).
Посилання
Danyleiko, I. (2013). Osoblyvosti ladovoyi orhanizatsiyi vesilnykh melomasyviv livoberezhzhya nyzhnʹoyi Desny (Chernihivshchyna). Melodiyi tryopornoho ladu u shestydolʹnykh kompozytsiyakh [Peculiarities of the organization of wedding melomasses of the left bank of the lower Desna (Chernihiv region). Tri-pole tunes in six-track compositions]. Problemy etnomuzykologii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 8, 155–164. Kyiv. [in Ukrainian].
Ivanytskyi, A. (1982). Muzyka ukrainskoho vesillia [Ukrainian wedding music]. In: M. Shubravska, A. Ivanytskyi (Edd.). Vesilni pisni [Wedding Songs]: In 2 books. Book 1, pp. 54–69. Kyiv: Nauk. dumka. [in Ukrainian].
Khanis, N. (2023). Naddniprianski vesilni pisni lirychnoi funktsii: lokalna morfolohiia strofichnykh tvoriv shestydolnoi osnovy [Wedding Songs near Dnieper River with a Lyrical Function: Local Morphology of Strophic Works of the Six-Part Base]. (Graduate work). Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv. 100 p. + Appendix 64 p. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2013). Slovianski vesilni shestydolnyky yak meloheohrafichna systema: vvedennia u problematyku [Slavic wedding 6-beat struktures as a melogeographic system: an introduction to problems]. Problemy etnomuzykologii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 8, 90–117. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2020a). Obriadovi melodii ukraintsiv u konteksti sloviano-baltskoho rannotradytsiinoho melomasyvu: typolohiia i heohrafiia [Ritual Melodies of the Ukrainians in the Context of the Slavic-Baltic Early-Traditional Melomassive: Typology and Geography]. Vol. 1: Monograph. 360 p. (with DVD). Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2020b). Obriadovi melodii ukraintsiv u konteksti sloviano-baltskoho rannotradytsiinoho melomasyvu: typolohiia i heohrafiia [Ritual Melodies of the Ukrainians in the Context of the Slavic-Baltic Early-Traditional Melomassive: Typology and Geography]. Vol. 2: Atlas. 100 p. Kyiv. [in Ukrainian].
Markhel, M., Klymenko, I. (2013). Vesilna kompozytsiia tryriadkovoho shestydolnyka na mezhi zakhidnoho i skhidnoho Polissia: rekonstruktsiia reliktiv skrypkovoi tradytsii za metodykoiu meloheohrafii [A wedding composition of a three-line hexaparton on the border of western and eastern Polissia: reconstruction of the relics of the violin tradition using the method of melogeography]. Problemy etnomuzykologii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 8, 143–154. Kyiv. [in Ukrainian].
Mazurenko, A. (2018) Zasoby akustychnykh vymiriuvan zvukovysotnosti u doslidzhenniakh rehionalnykh osoblyvostei pisennoho folkloru Ukrainy [Means of acoustic measurements of sound pitch in studies of regional features of song folklore of Ukraine]. Aktualni pytannia skhidnoievropeiskoi etnomuzykolohii [Аctual Issues of Еast-European Ethnomusicology]. Iss, 1, 118–131. Dnipro: Lira. [in Ukrainian].
Murzyna, O. (2016). Narodne bahatoholossia [Folk polyphony]. In: O. Shevchuk, B. Filts. (Ed.). Istoriia ukrainskoi muzyky [History of Ukrainian Music]: In 7 vols. Vol. 1. Book 1: Vid naidavnishykh chasiv do XVIII stolittia. Narodna muzyka [From Ancient Times to the XVIII Century. Folk Music], pр. 340–368. Kyiv. [in Ukrainian].
Rybak, Yu., Lukaniuk, B. (Ed.). (2020). Narodni spivy Kyrylivky ta Moryntsiv. Zapysy Oleksy Oshurkevycha, transkrybuvannia Mykhaila Myshanycha [Folk Songs of Kyrylivka and Moryntsi. Recordings by Oleksa Oshurkevich, Transcription by Mykhailo Myshanych]. Lviv: HALICH-PRESS. [in Ukrainian].
Pshenichkina, H. (2020). Heohrafichni mezhi rehionalnykh tradytsii muzychnoho folkloru na terytorii Pravoberezhnoi Cherkashchyny (za naspivamy obriadovykh tsykliv) [Geographical Boundaries of Regional Traditions of Musical Folklore in the Territory of Right-Bank Cherkasy Region (according to chants of ritual cycles)]. (Dissertation of the candidate of art history (17.00.03)). Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine. Kyiv. 360 p.: sheet music. [in Ukrainian].
Shevchuk, Ol. (2019). Shche raz pro ukrainske narodne bahatoholossia (typy fakturnoho ustroiu) [Once again about the Ukrainian Folk Part Singing (the Types of Textural Structure)]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 14, 49–76. Kyiv. DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4212.2019.14.183850 [in Ukrainian].
Shubravska, M., Ivanytskyi, A. (Edd.). (1982). Vesilni pisni [Wedding Songs]: in 2 books. Kyiv: Naukova dumka. 872 p.
Skazhenyk, М. (2013). Tryriadkovi vesilni naspivy z shestydolnoiu osnovoiu na polisko-volynskomu pohranychchi (pivnichna Zhytomyrshchyna): rytmichni ta zvukovysotni riznovydy [Three-line wedding chants with a six-part base on the Polis-Volyn border region (northern Zhytomyr region): rhythmic and pitch variations]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnology], Iss. 8, 131–142. Kyiv. [in Ukrainian].
Tereshchenko, N. (1996). Pesni svadebnogo obrjada Kirovogradskoj obl. Nekotorye voprosy strukturnoj tipologii [Songs of the Wedding Ceremony of the Kirovohrad Region. Some Questions of Structural Typology] [Manuscript]. (Diploma work). Kirovohrad. 187 p. [in Russian].
Tereshchenko, O. (2015). Tsentralnoukrainskyi vesilnyi melotyp z virshovoiu strukturoiu V4452 na terenakh piznishoho zaselennia [Central Ukrainian wedding melotype with poetic structure V4452 on the territory of later settlement]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 10, 39–65. Kyiv. [in Ukrainian].
Vovk, O. (2006). Pisni zatoplenoho kraiu: Tradytsiini obriadovi pisni z mezhyrichchia Dnipra ta nyzhnoi Suly. Zbirnyk muzychnoetnohrafichnykh materialiv [Songs of the Flooded Region: Traditional Ritual Songs from the Interfluve of the Dnieper and the Lower Sula. Collection of Musical and Ethnographic Materials]. (Graduate work). Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine: Department of Musical Folklore. 29 p., [99] notations and texts. Kyiv. [in Ukrainian].
