ЗВУКОВИЙ АРХІВ ІНСТИТУТУ ЕТНОМУЗИКОЛОГІЇ НАУКОВОДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ СЛОВЕНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУКИ ТА МИСТЕЦТВ
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2023.18.294821Ключові слова:
звуковий архів, словенська традиційна музика, діяльність Ф. Марольта, оцифрування, база даних, база даних, етномузикологія і війна, етномузикологія і війнаАнотація
Починаючи з кінця лютого 2022 року вітчизняна наука зазнала значних пертурбацій, викликаних повномасштабною війною, розпочатою Російською Федерацією проти України. Вони, як не раз бувало в історії збройних конфліктів, значно вплинули на різні сфери культури, мистецтва та науки, у тому числі на етномузикологію та предмет її дослідження. Міграція науковців усередині країни та за кордон, переміщення та ризики знищення архівів, ускладнені воєнним станом умови польової діяльності, скорочення фінансування у сферах науки та освіти та, водночас, зріст запиту суспільства на традиційну культуру й поява нових ініціатив із захисту та збереження української спадщини — усе це формує нові реалії, до яких дослідники мають пристосовуватися та в межах яких мають знаходити нові підходи для наукової діяльності. Досвід проходження подібних криз іншими країнами, як і досвід збереження архівів у цілому, може стати дуже корисним для вітчизняної науки. Саме тому з початком війни свою допомогу в збереженні культурної спадщини України почали активно пропонувати інституції, фонди та асоціації країн Європи, США та Канади.
Вимушена міграція дослідників створює, на щастя, й позитивні моменти – це посилення міжнародних контактів, набуття українськими вченими досвіду роботи в закордонних інституціях, презентація вітчизняної науки серед колег інших країн, а отже, популяризація української культури у світі. Так, за час повномасштабної війни українські дослідники-музикознавці та культурні діячі долучилися до наукових і творчих процесів різних установ Польщі, Литви, Чехії, Словенії, Австрії, Німеччини, Нідерландів, Франції, Швеції, Канади, США та інших країн.
Авторка статті розглядає історію й принципи організації та зберігання звукового архіву інституту етномузикології Науково-дослідного центру Словенської академії науки та мистецтв (ZRC SAZU, м. Любляна), маючи можливість безпосередньо працювати з цією колекцією як вимушено переміщений дослідник. У статті подається коротка історія інституту як головного етномузикологічного центру Словенії, розглядається діяльність ключових науковців установи, їхня роль в історії інституту та архіву, підходи до збирання та вивчення традиційної музики словенців, окреслюються актуальні напрямки роботи з цифровим архівом. На підставі цих фактів проводиться порівняння з архівами традиційної музики в Україні, дається оцінка можливостей залучення розглянутих методів організації та зберігання даних у роботі з вітчизняними колекціями музичного фольклору, враховуючи нагальність таких заходів у часи підвищеного ризику втрати культурної спадщини, викликаного війною.
Посилання
Danyleiko, І. (2010). Audiofond kyivs’koii laboratorii: polyovi zapysy 2004–2010 rokiv [Audio collection of Kyiv Laboratory: filedworks of the years 2004–2010]. Problemy etnomuzykologii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 5, 232–241. Kyiv. [in Ukrainian].
Dovhalyuk, I. (2005). Proekt «Narodna pisnya v Avstrii» ta Filaret Kolessa [The project «Folk song in Austria» and Filaret Kolessa]. Rodyna Kolessiv u duhovnomu ta kul’turnomu zhytti Ukraiiny kincya XIX–XX stolittya. Z nahody 130-richchya vid dnya narodzhennya akademika Filareta Kolessy ta 100-richchya vid dnya narodzhennya Mykoly Kolessy [Kolessa Family in the Spiritual and Cultural Life of Ukraine at the End of the 19th and 20th Centuries. On the Occasion of the 130th Anniversary of the Birth of Academician Filaret Kolessa and the 100th Anniversary of the Birth of Academician Mykola Kolessa]. Iss. 5, 240–256. Lviv. [in Ukrainian].
Elschek, O. (1961) Etnomusikologia a elektro-akustika [Ethnomusicology and electroacoustic]. Slovensky Narodopis [Slovakian ethnography]. Iss. 9, No 2, 295–309. Bratislava: CITY. [in Slovakian].
Hrytsa, S. (2002). Transmissiia folklornoii tradycii: Etnomuzykolohichni rozvidky [The transmission of folk tradition: Ethnomusicological exploring]. Kyiv–Ternopil’: ASTON. 236 p. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2008). Audiofond ukraiins’koho folkloru 1982–2008: zasady ustroiu i perspektyvy elektronnoii arhivatsii [The Audio collection of Ukrainian Folklore from years 1982–2008: principles of organization and prospects of electronic archiving]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 3, 53–105. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2020). Obryadovi melodii ukraiinciv u konteksti slov’iano-balts’kogo rannyotradytsiinoho melomasyvu: typolohiia i heohraphiia [Ritual Melodies of the Ukrainians in the Context of the Slavic-Baltic Early-Traditional Melomassive: Typology and Geography]. Vol. 1: Monography. 360 p. Vol. 2: Atlas. 100 p. + DVD. Kyiv: National Tchaikovsky Music Academy. [in Ukrainian].
Klymenko, I., Ilina, K. (2022). Litopys folklorystychnykh podii [Chronicle of folkloristic events]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 17, 148–152. Kyiv. [in Ukrainian].
Kropyvnyi, O. (2022). Tsyfrovyi repozytorii ukraiins’kogo muzychnoho folkloru: peredumovy stvorennya, shlyakhy realizatsii konceptu, zahal’ni osoblyvosti struktury [Digital repository of Ukrainian musical folklore: prerequisites for creation, ways of implementing the concept, general features of the structure]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 17, 79–87. Kyiv. [in Ukrainian].
Kumer, Z. (Edit.). (1984). Ob 50-letnici ustanovitve folklornega inštituta [On the occasion of the 50th anniversary of the founding of the folklore institute]. Ljubljana: The Scientific Research Center of the Slovenian Academy of Science and Arts: the Institute of Slovenian ethnography. 56 p. Ljubljana. [in Slovene].
Kumer, Z. (1991). France Marolt (1891–1951): ob stoletnici rojstva slovenskega etnomuzikologa [France Marolt (1891–1951): on the centenary of the Slovenian ethnomusicologist's birth]. Tradiciones (Ljubljana) [Traditions (Ljubljana)]. Iss. 20, 9–28. Ljubljana. [in Slovene].
Kunej, D. (1998). Nastanje zvočnega arhiva Glasbenonarodopisnega Inštituta [The creation of the Sound Archive of the Institute of Ethnomusicology]. Traditiones (Ljubljana) [Traditions (Ljubljana)]. Iss. 27, 175–185. Retrieved October 27, 2023 from: https://www.dlib.si/details/URN:NBN:SI:doc-LX4QDB8P [in Slovene].
Kunej, D. (1999). Prva magnetofonska snemanja za zvočni arhiv Glasbenonarodopisnega inštituta [The first tape recordings for the sound archive of the Institute of Music and Ethnography.]. Tradiciones (Ljubljana) [Traditions (Ljubljana)]. Iss. 28, No. 2, 217–232. Ljubljana. [in Slovene].
Kunej, D. (2001). Instability and vulnerability of CD-R carriers to sunlight: (results of a simple experiment in everyday work environment). The proceedings of the AES 20th International Conference, 2001 October 5–7, Budapest: archiving, restoration, and new methods of recording. 18–25. New York: Audio Engineering Society. [in English].
Kunej, D. (2004). Problematika zaščite magnetofonskih zvočnih zbirk v raziskovalnih zvočnih arhivih [The problematic of protection of tape sound collections in research sound archives]. Tradiciones (Ljubljana) [Traditions (Ljubljana)]. Iss. 33, No. 2, 217–228. Ljubljana. [in Slovene].
Kunej, D. (2008). Fonograf je dospel! Prvi zvočni zapisi slovenske ljudske glasbe [The phonograph has arrived! The first sound recordings of Slovenian folk music]. Ljubljana: Collegium Graphicum d.o.o. 324 p. [in Slovene].
Kunej, D. (2009). Fonografski posnetki slovenskih ljydskih pesmi iz Bele Krajine v SEM: rezultat lastnih snemanj ali pridobljeno gradivo OSNP? [Phonographic recordings of Slovenian folk songs from Bela Krajina in SEM: the result of own recordings or acquired material of OSNP?] Etnolog: glasnik Slovenskega etnografskega muzeja [Ethnologist: the gazetteer of the Slovenian Ethnographic Museum]. Iss. 19 = 70, 225–235. [in Slovene].
Kunej, D. (2014). Slovenski posnetki na gramofonskih ploščah z 78 O/MIN [Slovenian recordings on gramophone records with 78 R/MIN]. Tradiciones (Ljubljana) [Traditions (Ljubljana)]. Iss. 43, No. 2, 11–29. Ljubljana. [in Slovene].
Kunej, D. (2020). France Marolt’s Endeavours to Sound Document Folk Music. The study of music in the Slovenian Territories in the Past and Today, Vol. 56, No. 2, 107–135. [in Slovene].
Lukanyuk, B. (2021). Z muzychnoii istorii vyzvol’nykh pisen’. Problemni narysy [On the musical history of liberation songs. Problematic essays]. Etnomuzyka [Ethnomusic]. Iss. 17, 74–105. Lviv: HALYCH-PRES. [in Ukrainian].
Lukanyuk, B. (2022). Z muzychnoii istorii vyzvol’nykh pisen’. Problemni narysy (zakinchennya) [On the musical history of liberation songs. Problematic essays (the ending)]. Etnomuzyka [Ethnomusic]. Iss. 18, 25–64. Lviv: HALYCH-PRES. [in Ukrainian].
Mazurenko, A. (2021). Tsyfrovi akustychni vymiryuvannya vykonavs’koii zvukovysotnosti v ukraiins’komu pisennomu folklori [Digital acoustic measurements of performance pitch in Ukrainian song folklore]. (Dissertation of the candidate of art history (17.00.03)). Kyiv: National Tchaikovsky Music Academy. [in Ukrainian].
Murko, M. (1929). Velika zbirka slovenskih narodnih pesmi z melodijami [A large collection of Slovenian folk songs with melodies]. Etnolog [Ethnologist]. Iss. 3, 5–54. [in Slovene].
Ronström, O. (1996). Revival Reconsidered. The World of Music, Vol. 38, No. 3. Folk Music Revival in Europe, 5–20. [in English].
Strajnar, J., Grum, S., Bertoncelj, L., Cvitkovič, A., Reznič, P. (Comp.). (1989). Lepa Ane govorila... Prvi zvočni posnetki v Beli Krajini [Beautiful Ane spoke... The first sound recordings in Bela Krajina]. Ljubljana: Združenje folklornih skupin Slovenije: Odbor za folklorno dejavnost pri predsetstvu Zveze kulturnih organizacij Slovenije [Ljubljana: Association of Folklore Groups of Slovenia: Committee for Folklore Activity at the Presidium of the Association of Cultural Organizations of Slovenia]. 99 p. [in Slovene].
Terseglav, M. (Edit.). (2000). Ob 65-letnici Glasbenonarodopisnega inštituta ZRC SAZU [On the occasion of the 65th anniversary of the Institute of Music and Folklore of the Scientific-Research Center of Slovenian Academy of Science and Art]. Ljubljana: Littera picta. 95 p. [in Slovene].
Vurnik, S. (1926/1927). Kr. Etnografski muzej v Ljubljani, njega zgodovina, delo, načrti in potrebe [The Ethnographic Museum in Ljubljana, its history, work, plans and needs]. Etnolog [Ethnologist]. Iss. 1, 139–144. [in Slovene].
