Шестидольні ритми як поліетнічна мелогеографічна система (алгоритм дроблення у веснянках та приспівках українців та білорусів
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2022.17.270934Ключові слова:
традиційна сільська музика українців та білорусів, обрядові пісні, веснянки, весільні пісні, весільний танець «Чоботи», танець «Камаринська», танець «Яків», приспівки, шестидольний метр, шестидольні ритмічні фігури, мелотипологія, мелогеографія, музична археологіяАнотація
У вихованні академічних музикантів 6-дольний розмір не згадується як об’єкт, вартий спеціальної уваги – змалку дітей навчають рахувати головно 2-дольними та 3-дольними тактами. Шкільній науці невідомий той факт, що у народній музиці українців та білорусів значне число творів «обслуговує» 6-дольний метр, що добре надається як для рухливих танків і приспівок, так і для ліричних музичних висловлювань.
Етномузикологи, аналізуючи багатотисячні архіви записів сільських (корінних) мелодій двох сусідніх етносів, виявили величезні масиви пісень, опертих на 6-дольну монохронну модель. Левова частка належить до весільного циклу (понад 9 тисяч ), менша – до весняного (1300). Обидва цикли створили кількісно і географічно потужні масиви мелодій.
Веснянки щільно зайняли обшири Поділля та Прип’ятського Полісся (І. Клименко. Атлас обрядових мелодій українців, т. 2, карта А19). Натомість у білорусів вони зустрічаються локально у східній зоні.
Весільні пісні утворили величезний поліетнічний макромасив, що об’єднав українців та білорусів (там само, карти А46–47). 5700 весільних зразків належать до тирадних форм, 3500 – є строфічними формами.
В інших циклах 6-дольні формули зустрічаються лише локально (зимовий, купальський, жнивний). У ліричному шарі його популярність незначна (наприклад, український сюжет Мала мати одну дочку). Відомі й приспівки у 6-дольному розмірі (широкознані українські «Чоботи», «Яків», білоруські «Лявоніха», «Камаринська» та інші).
Вихідна ритмоформула є дуже простою (в умовному цифровому кодуванні – це | 2 2 2 2 2 2 ||, де 2 дорівнює четвертній тривалості). Та вона дала гроно похідних варіантів, утворених переважно двома способами – ритмосилабічним дробленням початкових позицій (| 1111¦2 2 2 2 || = V44 та інші варіанти) та пролонгацією (подовженням) окремих позицій, частіше кінцевих (| 2 2 2 2 4 4 || та інші менш поширені варіанти).
Спектр різноманітних форм, розпрацьованих у межах весільної пісенності, вивчений відносно добре – опубліковано кілька статей у спеціальному випуску «Проблеми етномузикології-8» (2013). Натомість веснянки, що походять від 6- дольної моделі, описані тільки в окремих регіональних різновидах (подільських та поліських) – тому вони стали головним аналітичним об’єктом статті (з музичними ілюстраціями). Також прокоментовано приспівкові твори 6-дольної основи. Зроблено висновки про полістадіальність ритмічних видозмін моделі, обумовлених алгоритмом дроблення в різних жанрах та регіонах. Спостережено кореляції між словесними наголосами та вибором ритмічних фігур.
У висновках представлено загальножанрову картину цієї типологічної групи мелодій та окреслено ареали їх поширення, наголошено на перспективах поглибленого вивчення обрядових мелоформ як аргументів «археологічного типу»
Посилання
Danileiko, I. (2013). Osoblyvosti ladovoyi orhanizatsiyi vesilnykh melomasyviv livoberezhzhya nyzhnʹoyi Desny (Chernihivshchyna). Melodiyi tryopornoho ladu u shestydolʹnykh kompozytsiyakh [Peculiarities of the organi-zation of wedding melomasses of the left bank of the lower Desna (Chernihiv region). Tri-pole tunes in six-track compositions]. Problemy etnomuzykologiyi [Problems of Music Ethnologhy]. Iss. 8, 155–164. Kyiv. [in Ukrainian].
Kvitka, K. (1924). [Review of:] A. V. Finagin. (1923). Russkaya narodnaya pesnya [Russian folk song]. (Russian Institute of Art History. Russkaya muzyka. Neperiodicheskaya seriya, izdavaemaya razryadom istorii muzyki [Russian music. Nonperiodic series published by the category of music history]. Issue 1. Petrograd: Vidavnictvo «Academia». Muzyka, № 1–3, 44–49. [in Russian].
Klymenko, I. (2013). Slovyanski vesilni shestydolnyky yak meloheohrafichna systema: vvedennya u problematyku [Slavic wedding hexadecimal as a melogeographic system: an introduction to problems]. Problemy etnomuzykologiyi [Problems of Music Ethnologhy]. Iss. 8, 90–117. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2014). Ukrainski vesilni tyrady na shestydolnii osnovi [Ukrainian wedding tirades on a six-part basis]. Etnomuzyka [Ethnomusic]. Iss. 10 (Naukovi zbirky LNMA imeni M. V. Lysenka [Scientific collections of the M. V. Lysenko National Academy of Science, iss. 33), 31–53. Lviv. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2019). Vesilna makroarealohiia sloviano-baltskoho melomasyvu [Wedding macroareology of the Slavic-Baltic massif]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnologhy]. Iss. 14, 7–48. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2020a). Obriadovi melodii ukraintsiv u konteksti sloviano-baltskoho rannotradytsiinoho melomasyvu: typolohiia i heohrafiia [Ritual Melodies of the Ukrainians in the Context of the Slavic-Baltic Early-Traditional Melomassive: Typology and Geography]. Vol. 1: Monograph. 360 p. (with DVD). Kyiv. Retrieved November, 25, 2022 from: https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/klymenko-dysertatsiya.pdf [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2020b). Obriadovi melodii ukraintsiv u konteksti sloviano-baltskoho rannotradytsiinoho melomasyvu: typolohiia i heohrafiia [Ritual Melodies of the Ukrainians in the Context of the Slavic-Baltic Early-Traditional Melomassive: Typology and Geography]. Vol. 2: Atlas. 100 p. Kyiv. Retrieved November, 25, 2022 from: https://knmau.com.ua/wp-content/uploads/klymenko-dysertatsiya-2.pdf [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2022). Pryiom pererytmizatsii povtorenykh virshiv v obriadovykh pisniakh ukraintsiv ta susidnikh etnosiv [Reception of rerhythmicization of repeated verses in ritual songs of Ukrainians and neighboring ethnic groups]. Report-lecture at the Third International Ethnomusicology Symposium «Aktualni pytannia skhidnoievropeiskoi etnomuzykolohii» [«Actual Issues of Eastern European Ethnomusicology»]. DAM, Dnipro. (2022, September 29). [in Ukrainian]. Retrieved from: https://www.facebook.com/groups/1909854102670664/?multi_permalinks=3338073626515364&ref=share
Kolessa, F. (1970). Narodna muzyka na Polissi [Folk music in Polissia]. In the book: S. Hrytsa. (Ed.). F. M. Kolessa. Muzykoznavchi pratsi [Musicological Works], pp. 409–424. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Lukaniuk, B. (2016). Rytmichna variatsiinist u pisennomu folklori [Rhythmic Variation in Song Folklore]. Lviv. 208 p. [in Ukrainian].
Markhel, M., Klymenko, I. (2013). Vesilna kompozytsiia tryriadkovoho shestydolnyka na mezhi zakhidnoho i skhidnoho Polissia: rekonstruktsiia reliktiv skrypkovoi tradytsii za metodykoiu meloheohrafii [A wedding composition of a three-line hexaparton on the border of western and eastern Polissia: reconstruction of the relics of the violin tradition using the method of melogeography]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnologhy]. Iss. 8, 143–154. Kyiv. [in Ukrainian].
Neyman, T. (1883). Kupletnyye formy yuzhnorusskoy pesni [Couplet forms of the South Russian song]. Kievskaya Starina [Kievan antiquity]. Vol. VI, 599–644. Kyiv. [in Russian].
Skazhenyk, M. (2011). Etnomuzychnyi landshaft baseinu Uborti (za obriadamy ta pisniamy kalendarnoho tsyklu) [Ethnomusical Landscape of the Uborti Basin (According to Rites and Songs of the Calendar Cycle)]. [Diss. of cand. of art studies (17.00.03)]. National Music Academy of Ukraine named after P. I. Tchaikovsky. Kyiv. 180 p. + Appendices: 230 pp.: 232 notations, 32 maps; others Skazhenyk, M. (2013). Tryriadkovi vesilni naspivy z shestydolnoiu osnovoiu na polisko-volynskomu pohranychchi (pivnichna Zhytomyrshchyna): rytmichni ta zvukovysotni riznovydy [Three-line wedding chants with a six-part base on the PolisVolyn border region (northern Zhytomyr region): rhythmic and pitch variations]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnologhy]. Iss. 8, 131–142 + map K19. Kyiv. [in Ukrainian].
Yefremov, Ye. (2022). Vesnianky z 6-skladovoiu osnovoiu na Tsentralnomu Polissi: rytmichni y kompozytsiini «vykrutasy» [Vesnyanka with a 6-syllable base in Central Polissia: rhythmic and compositional «wangle»]. Report at the Sixth International Scientific and Practical Conference «Ukraina. Yevropa. Svit. Istoriia ta imena v kulturno-mystetskykh refleksiiakh» [«Ukraine. Europe. World. History and Names in Cultural and Artistic Reflections». Kyiv. (2022, November 3–4). [in Ukrainian]. Retrieved by: https://youtu.be/xw7sR48bsrU
