Ромський музичний активізм в Україні під час російської окупації 2022
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2022.17.270905Ключові слова:
історія ромів, ромська музична культура , роми в Україні, російська окупація України 2022 року, сучасні форми музичного активізму ромівАнотація
У 1990-тих роках ромські чоловіки – професійні музиканти – використовували свій статус у ромських громадах, щоб стати голосом ромів у політиці. Історичний статус музикантів-чоловіків у своїх громадах допоміг їм отримати достатню підтримку як політичних лідерів у постсоціалістичних реструктуризаціях ромського суспільства. Після розпаду Радянського Союзу ромські музиканти були одними з перших, хто скористався можливостями розвитку, використовуючи свій соціальний статус у ромських громадах для заснування культурних організацій, які б гідно представляли ромів у навколишніх регіонах.
На сьогоднішній день цю роль перебрали ті їхні нащадки, котрі мали можливість здобути освіту (у тому числі й спеціальну музичну). Усе-таки, політизований характер музики в Україні – тенденція, що тягнеться з радянських часів – спонукає ромських активістів (зокрема, й музикантів) відстоювати права своєї етнічної групи в різних сферах культурного й політичного життя, в тому числі й музично-сценічними засобами.
Сучасні роми, незважаючи на історію насильства проти них, в умовах російсько-української війни, розпочатої 24 лютого 2022 року, борються за захист своєї батьківщини – України. Вони роблять це як безпосередньо у війську, так і у музично-сценічному просторі, додаючи до свого репертуару українські повстанські пісні та декоруючи виступ українським прапором.
Посилання
Beissinger, M. (1991). The Art of the Lăutar: The Epic Tradition of Romania. New York, NY: Garland Publishing.
Beissinger, M. (2001). Occupation and ethnicity: constructing identity among professional romani (gypsy) musicians in Romania. Slavic Review, 60 (1), 24–49. [in English].
Beissinger, M. (2016). Romanian Manele and regional parallels: «oriental» ethnopop in the Balkans. In book: M. Beissinger, S. Radulescu, and A. Giurchescu. (Eds.). Manele in Romania: Cultural Expression and Social Mean ing in Balkan Popular Music, pp. 95–138. Lanham, MD: Rowman & Littlefield Publishers. [in English].
Beissinger, M., Radulescu, S., and Giurchescu, A. (Eds.). (2016). Manele in Romania:Cultural Expression and Social Meaning in Balkan Popular Music. Lanham, MD: Rowman & Littlefield Publishers. [in English].
Beníšek, M. (2013). Serednye Romani: A North Central Romani variety of Transcarpathian Ukraine. In book: B. Schrammel-Leber and B. Tiefenbacher. (Eds.). Romani V. Papers from the Annual Meeting of the Gypsy Lore Society, pp.42–60. Graz, The University of Graz. [in English].
Beníšek, M. (2017). Eastern Uzh varieties of North Central Romani. [Ph.D. Dissertation]. Prague: Charles University. [in English].
Gelbart, P. (2010). Learning Music, Race, and Nation in the Czech Republic. [Ph.D. Dissertation]. Harvard University. [in English].
Hooker, L. (2013). Redefining Hungarian Music from Liszt to Bartok. Oxford, UK: Oxford University Press. [in English].
Kovalcsik, K. (2000). Teasing as a sung speech genre of Vlach Gypsy couples in the Sub-Carpathian region. Narodna umjetnost: Croatian Journal of Ethnology and Folklore Research, 37(1), 67–94. [in English].
Kovalcsik, K. (2010). The romani musicians on the stage of pluri-culturalism: the case of the Kalyi Jag group in Hungary. In book: M. Stewart and M. Rövid. (Eds). Multi-Disciplinary Approaches to Romany Studies, pp. 55–70. Budapest: Central European University Press. [in English].
Lange, B. Rose. (1997). Hungarian rom (gypsy) political activism and the development of folklór ensemble music. The World of Music, 39(3), 5–30. [in English].
Lange, B. Rose. (2003). Holy Brotherhood: Romani Music in a Hungarian Pentecostal Church. Oxford, UK: Oxford University Press. [in English].
Lange, B. Rose. (2018). Local Fusions: Folk Music Experiments in Central Europe at the Millennium. New York: Oxford University Press. [in English].
Laušević, M. (2006). Balkan Fascination: Creating an Alternative Music Culture in America. Oxford, UK: Oxford University Press. [in English].
Marković, A. (2017). Gypsy Fingers are Unique! Identity Politics and Musical Performance among Romani Musicians in Vranje, Serbia. [Ph.D. Dissertation], the University of Illinois at Chicago. [in English].
Pettan, Sv. (1996). Gypsies, music, and politics in the Balkans: a case study from Kosovo. The World of Music, 38(1), 33–61. [in English].
Pettan, Sv. (2001). Encounter with the «others from within»: the case of gypsy musicians in former Yugoslavia. The World of Music, 43(2/3), 119–137. [in English].
Pettan, Sv. (2002). Rom Musicians in Kosovo: Interaction and Creativity. Budapest, HU: Institute for Musicology of the Hungarian Academy for Sciences. [in English].
Pettan, Sv. (2015). Kosovo Through the Eyes of Local Romani (Gypsy) Musicians: study guide and dvd. Ljubljana, SL: University of Ljubljana, Faculty of Arts and the Society for Ethnomusicology. [in English].
Seeman, S. (2019). Sounding Roman: Representation and Performing Identity in Western Turkey. New York, NY: Oxford University Press. [in English].
Silverman, C. (2007). Trafficking in the exotic with «gypsy» music: balkan roma, cosmopolitanism, and «World Music» festivals. In book: D. Buchanan. (Ed.). Balkan Popular Culture and the Ottoman Ecumene: Music, Image, and Regional Political Discourse, pp. 335–364. Lanham, MD: Scarecrow Press. [in English].
Silverman, C. (2012). Romani Routes: Cultural Politics and Balkan Music in Diaspora. New York, NY: Oxford University Press. [in English].
Silverman, C. (2018). From reflexivity to collaboration: changing roles of a non-romani scholar, activist, and performer. Critical Romani Studies, 1(2), 76–97. [in English].
