Фольклор чадецьких горян з Буковини

Автор(и)

  • Густав Юзала Інститут мов і культур Балтійського регіону, Філологічний відділ Вільнюського університету, Lithuania https://orcid.org/0000-0002-3859-9923

DOI:

https://doi.org/10.31318/2522-4212.2021.16.249653

Ключові слова:

Карпати, Бескиди, Буковина, поляки в Україні, чадецькі горяни (гуралі), історія Польщі, народна культура переселенців, співанки, тайдани, ігри біля покійника, коляди, весільні пісні, похоронні плачі

Анотація

Стаття є першою частиною задуманої автором роботи, присвяченої народно-музичним традиціям етнічної групи поляків, які понад 200 років тому переселилися із західних Бескидів (а саме – з околиць навколо міста Чадці (Čadca), розташованого на річці Кисуца (Kysucа), північна Словаччина), до румунської частини Карпат (Буковини). Назва цієї групи в Польщі – górali czadecki = гуралі чадецькі. У перекладі їх названо чадецькими горянами / гуралами. Їхні нащадки досі мешкають в одній із місцевостей Карпатської Буковини: селах Плеша (Plesza), Новий Солонець (Solonetul Nou) та Пояна Мікулі (Pojana Mikuli), розташованих у басейні ріки Хумору в Сучавському повіті Румунії.

Традиційна культура чадецьких горян, зокрема, їх музичний фольклор досі недостатньо досліджені вченими. Матеріал, на якому базується етномузична частина статті, головним чином зібраний автором у ході його власних експедиційних обстежень цієї місцевості у 2000-х роках.

Вагому частину статті складає історична розвідка й етнографічна інформація. Адже складні й різноманітні історичні події (головно так звана «волоська колонізація», розпочата в ХІІ столітті: переселення в регіон Карпат румуномовного населення з Північних Балкан, історичних Трансільванії та Молдови), а також природно-ландшафтні умови проживання й господарювання чадецьких горян (високогірні райони з домінуванням скотарства відгінного типу) обумовили деякі особливості їх традиційної музичної культури.

Другий розділ публікації містить загальний огляд основних вокальних жанрів чадецьких гуралів, що мешкають на Буковині. Стильовим маркером локального співаного репертуару є тайдани – обрядові (переважно весільні) та необрядові (пастуші) пісні/приспівки з віршем 6+6 у дворядковій строфі. Важливе місце посідають похоронні пісні та голосіння, різдвяні коляди. Відомості про пісенні жанри подаються автором у контексті їх функціонування в побуті та ритуалах.

Посилання

Biedrzycki, E. (1973). Historia Polaków na Bukowinie [History of Poles in Bukovina]. Warsaw-Krakow. [in Polish].

Dnistrianskyi, M. (2014). Znachennia kolonizatsiinykh rukhiv iz Pivnichnykh Balkan, Transilvanii ta Moldovy v zaselenni Ukrainskykh Karpat uprodovzh KhIII–KhVII st [The importance of colonization movements from the Northern Balkans, Transylvania and Moldova in the settlement of the Ukrainian Carpathians during the thirteenth and seventeenth centuries]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky [Scientific Bulletin of the Lesia Ukrainka East European National University], № 11, 70–76. [in Ukrainian].

Feleszko, K. (1993). «Rumuni» czy «Słowacy»? Czyli droga Górali bukowińskich nad Gwdę [«Romanians» or «Slovaks»? That is, the route of the Bukovinian highlanders to the Gwda River]. In: Rocznik nadnotecki [Annals of Nadnotecki], vol. 24, pр. 91–105. Piła. [in Polish].

Feleszko, K. (1999). O legendzie bukowińskiej prozą (czyli kilka pojęć socjologicznych) [On the Bukovinian Legend - by prose (means several sociological concepts)]. In: Kazimierz Feleszko (Ed.). Bukowina po stronie dialogu [Bukovina on the Dialogue Side], pр. 49–64. Sejny. [in Polish].

Figiel, S. (1988). Polskie osadnictwo na rumuńskiej Bukowinie – historia i stan dzisiejszy [Polish settlement in Romanian Bukovina – history and present state]. Wierchy [The Peaks], nr. 1984/53, 203–218. Warsaw-Krakow. [in Polish].

Gotkiewicz, M. (1938). Szukamy krewnych na Bukowienie [We are looking for relatives in Bukovenia]. Zaranie Śląskie [Silesian Dawn]. Vol. 14, part 5, pр. 11–21, Cieszyn. [in Polish].

Gotkiewicz, M. (1939). Polskie osadnictwo Czadeckiego i Orawy [Polish Settlement of Czadecki and Orawa]. Katowice. [in Polish].

Gotkiewicz, M. (1948). Ślązacy wrócili z Bukowiny i Bośni na Dolny Ślask [Silesians returned from Bukowina and Bosnia to Lower Silesia]. Ziemia [Earth], nr. 1, 14–19. [in Polish].

Gotkiewicz, M. (1956). Na tułaczach szlakach górali [On the wandering routes of the highlanders]. Wierchy [The Peaks], nr. 1956/25, 89–100. Kraków. [in Polish].

Gotkiewicz, M. (1962). O czadeckich repatriantach z Bukowiny [About the Czech repatriates from Bukovina]. Etnografia Polska [Polish Ethnography]. Vol. 6, 93–133. [in Polish].

Gotkiewicz, M., Drozdek, B. (1948). Pieśni śląskich górali przetrwały na Bukowinie i Wiesiele w Pojanie Mikuli [Songs of Silesian highlanders survived in Bukowina and Wiesiele in Pojana Mikuli]. Nadbitka z Prac i Materiałów Etnograficznych [Overprint from Ethnographic Works and Materials], vol. VII. Lublin. [in Polish].

Halban, A. (1899). Kresy bukowińskie [Kresy Bukovina]. Ruch społeczny [Social Movement], iss. 25. [in Polish].

Iacobesku, M. (1999). Kraina buków. In: Kazimierz Feleszko (Ed.). Bukowina po stronie dialogu [Bukovina on the Dialogue Side], p. 31. Sejny. [in Polish].

Kłosek, E. (1992). Polskie wsie na Południowej Bukowinie [Polish villages in South Bukovina]. In: K. Feleszko, J. Molas (Edd.). Bukowina. Wspólnota kultur i języków [Bukovina. Community of Cultures and Languages], 29–37. Warszawa. [in Polish].

Kolberg, O. (1976). Ruś Czerwona. Dzieła Wszystkie [Red Ruthenia. All Works], vol. 56, part II. Wrocław-Poznań. [in Polish].

Kolbusz, S. (1935). Rozwój kolonij polskich na Bukowinie [Development of Polish colonies in Bukovina]. Wychodźca [Outgoing], no. 21. [in Polish].

Koseski, A. (2000). W kregu Bukowiny [In the circle of Bukovina]. In: Kazimierz Feleszko (Ed.). O Bukowinie razem czy oddzielnie? [About Bukovina Together or Separately?], p. 19. Warszawa. [in Polish].

Nowak, K. (2000). Ziemia czadecka – znana i nieznana. Rys historyczny [The land of Czadek – known and unknown. Historical view]. In: K. Nowak (Ed.). Czadecka ojcowizna [Czadecka Patrimony], pр. 11–26. Lublin. [in Polish].

Szewczuk-Czech, A. (2013). Szewczuk-Czech, A, Strzelecka-Waszkiewicz, El. (Wybor i opracow.). (2013). Muzyka źródeł. Vol. 16: Polacy na Ukrainie, w Rumunii i Kazachstanie [Music Source. Vol. 16: Polacy in Ukraine, Romania and Kazakhstan], CD-17-0027-WG. [Album]. Warsaw: Polskie Radio S. A. 165.

Willaume, M. (1981). Polacy w Rumunii [Poles in Romania]. Lublin. [in Polish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

Традиції гірських локусів України та Польщі