Мелогеографія наспівів жнивно-дожинкового періоду на західнополісько-німанському пограниччі
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2020.15.219382Ключові слова:
наспіви жнивно-дожинкового періоду, західнополісько-поніманське етнорегіональне пограниччя, традиційна музична культура БілорусіАнотація
Предметом вивчення є наспіви жнивно-дожинкового періоду (жнивні, дожинкові, петрівські та сінокісні), зафіксовані на територіях західнополісько-поніманського пограниччя. Джерельною базою є нотні записи з пісенних збірок, архівні експедиційні нотні записи, фонографічні матеріали переважно з архіву кабінету традиційних музичних культур Білоруської державної академії музики, а також польові записи з приватних колекцій.
Мета дослідження – розкрити пісенну традицію жнивно-дожинкового підциклу в її сучасному функціонально-жанровому, структурно-типологічному та мелостильовому наповненні; виявлення мелогеографії наспівів на територіях західнополісько-поніманського пограниччя. Актуальність роботи у комплексному підході до вивчення календарно-обрядових наспівів та виявлення динаміки місцевої жнивної традиції.
У статті задіяно методи: компаративного та структурно-типологічного аналізу, документального картографування та фонетичного транскрибування.
Результати дослідження. На основі аналізу функціонально-жанрових, структурно-типологічних, мелостильових характеристик наспівів жнивно-дожинкового періоду зроблені мелогеографічні висновки. Виділено кілька типів жнивні наспівів, що входять у групу загальнобілоруських жнивних лірико-драматичних монологів-висловлювань, в основі яких лежить жнивна «наспів-формула» (З. Евальд). Серед них виокремлено кілька типів двоядкових (верхня течія р. Ясельда, локус Білого, Споровського і Чорного озер) і трирядкових наспівів (Вигонівське Полісся), заснованих на «виспівуванні» 8-ми або 7-складової норми вірша.
Виділено окремі групи святкових квінтових дожинкових наспівів: (1) з текстовим зачином «Вилітай, перепілко» (локалізовані в басейні р. Лісова), (2) з рефреном «Плён нясём, плён» (окреслюють південну ізомелу наспівів цього типу на західнобілоруських територіях).
Виділено умовно приурочені до жнив і покосу переважно квінтові наспіви, що доповнюють «класичний» жнивний репертуар.
Простежуються локальні особливості жнивно-дожинкових наспівів на західнополіських-поніманському пограниччі; продемонстровано розмаїття їх пісенних типів і різновидів всередині цих типів. Відзначається менша кількісна фіксація жнивного репертуару з «поніманского боку» західнополісько-поніманського пограниччя. На основі зіставлення експедиційних матеріалів різних років яскраво прослідковується як картина поширення жнивно-дожинкових календарно-обрядових наспівів в синхронному зрізі, так і динаміка згасання традиції в діахронному зрізі.
Статтю ілюструють нотні приклади та мелогеографічна карта
Посилання
Basʹko, V., Valodzina, T., Varfalamieyeva, T., Kozienka, M., Kucharonak, T., Smirnova, I., Citou, V. (2008). Tradycyjnaya mastackaya kultura bielarusau [Traditional art culture of the Belarusians]: in 6 parts. Part 4: Brest Polesie [Bresckaje Paliessie]: in 2 books. Book 1. Minsk: Vyshejshaya shkola [in Belarusian].
Danilovich, N. (2013). Kaliandarna-piesiennyya tradycyi viarchoujau raki Sluch [Calendar-song traditions of the upper reaches of the Sluch River]. Navukovyya pracy Bielaruskaj dziarzhaunaj akademii muzyki [Scientific works of the Belarusian State Academy of Music]. Vol. 30, pp. 165–192. Minsk: Bielaruskaya dziarzhaunaya akademiya muzyki [in Belarusian].
Danilovich N. (Ed.) (2015). Kaliandarna-piesiennyya tradycyi zachodniepalieska-paniamonskaha pamiezhzha [The Calendar Song Traditions of the Borderland of Western Polesye and Ponemanie]. Minsk: Bielaruskaya dziarzhaunaya akademiya muzyki, 2015. 2 CD [in Belarusian].
Danilovich A. (2017). Napevy koliadnogo perioda na zapadnopolessko-ponemanskom pograniche [Tunes of the Koliada period of the borderland of the Western Polesie and Ponemanie]. Problemy etnomuzikologii [Problems of Music Ethnology]. Iss. 12, pp. 54–65 + karty A13–A14. Kyiv. [in Russian].
Danilovich, N. (2019). Abradavyya piesiennyya praktyki viesnavoha pieryyadu na zachodniepalieska-paniamonskim pamiezhzhy [Ritual song practices of the spring period of the Borderland of Western Polesye and Ponemanie]. Viesci Bielaruskaj dziaržaŭnaj akademii muzyki [Bulletin of the Belarusian State Academy of Music]. Iss. 34, pp. 39–50. Minsk [in Belarusian].
Evald, Z. (1979). Pesni belorusskogo Polesya [Songs of Belarusian Polesie]. Moskow: Sovetskiy kompozitor [in Russian].
Federowski, M. (1958). Lud białoruski: materyały do etnografii słowiańskiej zgromadzone w latach 1877–1905: w 8 t. T. 5: Pieśni [Belarusian people: materials for Slavic ethnography collected in the years 1877–1905: in 8 vol. Vol. 5: Songs]. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe [in Polish].
Lis A., Jalatau V. (Eds.). (1974). Zhniunyya piesni [Harvest songs]. Minsk: Navuka i technika [in Belarusian].
Lukashenko, L. (Ed.). (2006). Tradytsiini pisni ukraintsiv Pivnichnoho Pidliashshia [Traditional songs of Ukrainians of the Northern Podlasie]. Lviv [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2006). Sylabichna model 5+3 u zhnyvnykh naspivakh volynskoho polissia: meloarealohichne doslidzhennia [Syllabic model 5+3 in harvest melodies of the Volyn Polissya: meloareological study]. Visnyk Lvivskoho Universytetu . Seriia filolohichna [Bulletin of Lviv University. The series is philological]. Iss. 37, pp. 300–316. Lviv [in Ukrainian].
Kryvashejcava, K. (2008). Piesienna-abradavaya tradycyya Dniepra-Drucka-Biarezinskaha mizhrechcha [The rite song tradition of the Dniper, Druts and Berezina interfluvial region] (Dissertation of the candidate of art history. 17.00.02). Bielaruskaya dziarzhaunaya akademiya muzyki. Minsk [in Belarusian].
Kutyreva-Chubalya, G. (2009). Belorusskij zhnivnyj napev: arhetipyi, innovatsii, dialekty [Belarusian Harvest Melody: Archetypes, Innovations, Dialects]. Belsko-Byala: ATG [in Russian].
Mozheyko, Z. (1983). Pesni Belorusskogo Polesya [Songs of the Belarusian Polesie]. Iss. 1. Moskow: Sovetskiy kompozitor [in Russian]. Mozheyko, Z. (1985). Kalendarno-pesennaya kultura Belorussiyi: opyit sistemno-tipologicheskogo issledovaniya [Calendarsong Culture of Belarus: the Experience of the Systemic-typological Study]. Minsk: Navuka i tehnika [in Russian].
Mukharinskaya, L. (1977). Belorusskaya narodnaya pesnya. Istoricheskoe razvitiye: Ocherki [Belarusian Folk Song. Historical Development: Essays]. Minsk: Nauka i tehnika [in Russian].
Shyrma, R. (1962). Bielaruskiya narodnyya pesʹni [Belarusian Folk Songs]: in 4 volumes. Vol. 3. Minsk: Dziarzhaunaye vydaviectva BSSR, Redakcyya muzychnay litaratury [in Belarusian].
Szymańska, J. (2012). Polska Pieśń i Muzyka Ludowa — Źródła i Materiały [Polish Folk Song and Music — Sources and Materials]. Vol. 5: Podlasie: in 2 iss.: Iss. 1: Teksty pieśni obrzędowych [Texts of Ritual ongs]. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk [in Polish].
Varfalamieyeva, T. (1998). Piesʹni Bielaruskaha Paniamonnia [Songs of the Belarusian Ponemonie]. Minsk: Bielaruskaya navuka [in Belarusian].
