Литовські поліфонічні пісні сутартінес сьогодні: співвідношення західної та східної культур
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2019.14.183852Ключові слова:
сутартінес, литовський мінімалізм, духовність, Захід-Схід, діалог культурАнотація
Дихотомія «Схід-Захід» є філософською концепцією давнього походження. Не зважаючи на те, що Схід і Захід можна розуміти як культурні опозити, необхідно говорити про їх спільність у певних точках дотику. Спираючись на багатолітню практику співу і наукові дослідження, автор доводить, що музика сутартінес розуміється не як суміш різних вокальних партій, а як звуковий пульсуючий простір. В цьому сенсі сутартінес близькі до мінімалістичних – музичних та візуальних творів, які характеризуються багаторазовим повторенням елементів, їх строгістю і точністю. Під час виконання сутартінес, як і у традиційній східній музиці, характерною рисою є те, що за допомогою контрольованих емоцій, виконавець входить у певний стан і перебуває у ньому певний час (з власного співацького досвіду авторки). Говорячи про сутартінес, автор звертається до теми литовських стосунків зі Сходом, які є не так географічні, як психологічні. Відомо, що Захід у цілому схильний до пошуку насамперед виявів духовності на Сході. Тому зв'язки можуть розглядатися як одна з можливостей такого пошуку. Автор торкається питання, чи не є сучасне прагнення молоді співати сутартінес результатом пошуку духовності у східній культурі, тобто чи закладений в самій природі сутартінес "дух Сходу", а не "дух Заходу"? Проекти сучасної музики, які об’єднують західну і східну культури, допомагають зрозуміти оригінальні риси сутартінес і можливості «західної» медитації.
Посилання
Andrijauskas, Antanas. (1991). “Orientalizmas Vakarų filosofijoje ir dailėje ‘Orientalism in Western philosophy and art’.” In Orientas 1, 253–282. Vilnius: Vaga.
Baldi, Philip, and Dini, Pietro U. (Еd.) (2004). Studies in Baltic and Indo-European Linguistics. In Honor of William R. Schmalstieg. Amstredam/Philadelphia: John Benjamins Publishing.Beinorius, Audrius. (2011). “Dvasingumas ir sąmoningumas: apie budizmo meditacinių praktikų vaidmenį šiuolaikinėje Vakarų psichoterapijoje ‘Spirituality and consciousness: On the role of Buddhism spiritual practices in the modern Western psychotherapy’.” In Inveniens quaero: ieškoti, rasti, nenurimti. Vilnius: Vilnius Pedagogical University publishing house. 199-213.
Deschênes, Bruno. (2005). “The Interest of Westerners in Non-Western Music.” The World of Music: The Music of “Others” in the Western World 47/3: 5–29.
Dovydaitis, Jurgis. (Еd.) (1987). Pasakos su dainuojamaisiais intarpais ‘Fairy tales with singing insertions’. Comp. and ed. by Jurgis Dovydaitis. Vilnius: Vaga.
Geist, Edwin. (1940). Antikes und Modernes im litauischen Volkslied. Kaunas: Pribačis Publisher.
Genzelis, Bronislovas. (2005). “Pirmieji lietuvių žvilgsniai į Rytų kultūras ‘The first Lithuanian looks into Eastern cultures’.” In Rytai-Vakarai: komparatyvistinės studijos ‘East – West: Comparatyvistic studies’ IV. Kultūrogija 12, 384-396. Andrijauskas, Antanas, comp. Vilnius: Culture, Philosophy and Arts Research Institute.
Guénon, René. (2002). “Rytų ir Vakarų priešprieša ‘East-West confrontation’.” In La crise du monde moderne [a fragment]. Paris: Gallimard. Translated from the French by Linas Rybelis. Metai 2005/10.
Jasinskaitė-Jankauskienė, Inga. (2001). Pagoniškasis avangardizmas. Teoriniai Broniaus Kutavičiaus muzikos aspektai ‘Pagan Avant-Garde. Theoretical Aspects of Music by Bronius Kutavičius’. Vilnius: Gervelė.
Jung, Carl Gustav. (1970). Psychology and Religion: West and East, Volume 11, Collected Works of C. G. Jung. Adler, Gerhard and Hull, R. F.C., ed. Princeton, N.J.: Princeton University Press.
Keister, Jay. (2005). “Seeking Authentic Experience: Spirituality in Western Appropriation of Asian Music.” The World of Music 47/3:37-53.
Landsbergytė, Jūratė. (2011). “Orientas lietuvių muzikoje. Dvasinių erdvių ilgesys ‘The orient in Lituanian Music Longing for Spiritual Spaces’.” In Rytai-Vakarai: komparatyvistinės studijos ‘East-West: Coparative Studies’ XI, 529–538.
Andrijauskas, Antanas, ed. Vilnius: Lietuvos kultūros tyrimų institutas ‘Lithuanian Culture Reaserch Institute Markevičienė, Žaneta. (2002). “Lietuvių, hindi ir sanskrito kalbų leksinės bendrybės ‘Common Lexical Items in Lithuanian, Hindi and Sanscrit’.” Kalbotyra ‘Linguistics’ LI/1: 99-114.
Neimantas Romualdas. (2002). “Šiuolaikinės Lietuvos kultūros plėtros pagrindinė kryptis: keistis, kad išliktum savimi ‘The main direction of modern Lithuanian culture development: Change to survive themselves’.” Mokslo Lietuva 22/268: 20.
Niemi, Aukusti Roberti and Sabaliauskas, Adolfas (ed.). (1912). Lietuvių dainos ir giesmės šiaurrytinėje Lietuvoje ‘Lithuanian Songs and Hymns in Northeastern Lithuania’. Helsinki–Riga: Suomių literatūros draugijos spaustuvė ‘Society of Finnish Literature Printers’.
Račiūnaitė-Vyčinienė, Daiva. (2002). Lithuanian Polyphonic Songs Sutartinės. Vilnius: Vaga.
Račiūnaitė-Vyčinienė, Daiva. (2005). “Articulation of Sutartinės: Viewpoints of Insider and Outsider.” In Traditional Music and Research in the Baltic Area. New Approaches in Ethnomusicology. Astrauskas, Rimantas, ed., 231–243. Vilnius: Lithuanian Academy of Music and Theatre, Department of Ethnomusicology.
Račiūnaitė-Vyčinienė, Daiva. (2010). “Two Ways the Sutartines Have Spread in Modern Culture: the Sacred and Profane.” In The Fourth International Symposium on Traditional Polyphony. Proceedings 15–19 September 2008, 237–250. Tbilisi, Georgia. Tsurtsumia, Rusudan, and Jordania, Joseph, ed. Tbilisi: Tbilisi State Conservatoire.
Račiūnaitė-Vyčinienė, Daiva (2012a). “Specific features in performing Lithuanian multipart songs sutartinės: singing as bird-song.” In Multipart music: a specific mode of musical thinking, expressive behavior and sound. Papers from the First Meeting of the ICTM Study Group on Multipart Music, September 15–20, 2010, Cagliari, Sardinia. Macchiarella, Ignazio, ed. Nota, Udine. 215-236.
Račiūnaitė-Vyčinienė, Daiva (2012b). “The revival of Lithuanian polyphonic sutartinės songs in the late 20th and early 21st century.” Res Musica 4:97-115.
Šalkauskis, Stasys. 1991. Pedagoginiai raštai ‘Pedagogical writings’. Karčiauskienė, M., and Paulauskas, R., comp. Kaunas: Šviesa, 1991.
Schmalstieg, William R. (1982). “The Lithuanian Language - Past and Present.” Lituanus 28/1:4-100.
Slaviūnas, Zenonas, ed. 1958-1959. Sutartinės: Daugiabalsės Lietuvių Liaudies Dainos ‘Sutartinės: Polyphonic Lithuanian Folk Songs’. Edition 1-3. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla.
Tamošaitis, Regimantas. (2012). Orientas lietuvių literatūroje ‘Orient in Lithuanian literature’. Educational book for philology students. Vilnius: Vilniu University.
Yusfin, Abram [Юсфин, Абрам]. 1968. “Политональность в литовской народной музыке ‘Polytonality in the Lithuanian folk music’.” In Studia Musicologica. Vol. X, nr. 1-4. Budapest: Akademiai Kiado. 323-337.
Yusfin, Abram [Юсфин, Абрам]. (1986). “О целостьности композиции в остинатных формах народной музыки (тезисы к проблеме) ‘On the wholeness of composition in ostinatic forms of folk music (theses to the problem)]Bottom of Form.’ In Проблемы традиционной инструментальной музыки народов СССР ‘Problems of traditional instrumental music of the peoples of the USSR’. Ленинград: ЛГИТМиК. 157-170.
Vėlius, Norbertas. (1977). Mitinės lietuvių sakmių būtybės ‘Mythological beings of Lithuanian legends’. Vilnius: Minti
