Весільна макроареалогія слов’яно-балтського меломасиву
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2019.14.183849Ключові слова:
весільні мелодії, мелотипологія, міжетнічні контакти, слов’яни, українці, білоруси, поляки, литовці, балти, картографування, ареалогіяАнотація
Мета публікації – представити ареалогію найпотужніших груп типових весільних мелоформ (за їх ключовими ритмокомпозиційними ознаками), що функціонують у спільному поліетнічному географічному просторі українців, білорусів, поляків, литовців та в суміжних російських районах. Базою дослідження став спеціально зібраний фонд, що налічує близько 27 500 весільних мелодій. Інструментарій – моделювання ритмосилабічних формул, їх систематизація (укладення в типологічні групи / сім’ї за способами компонування наспівів) та картографування побудованих типових моделей. Статтю супроводять 17 макромасштабних мелогеографічних карт.
Отримані ареали засвідчили складну систему мелотипологічних і географічних зв’язків у спільному слов’яно-балтському просторі. Частина ареалів замкнута в межах українських етнічних територій (тирадні композиції, гетероритмічні композиції типу ‹формула-строфа›, ритуальні зачинні формули). Інша частина форм (переважно строфічні твори) має поліетнічні ареали, з різними географічними векторами, скерованими назовні від української етнічної території: північним (є домінантним напрямком), західним (є активним напрямком), східним (має одиничні позиції).
Зведення макроареалів доволі чітко окреслює зовнішні кордони слов’яно-балтського ранньотрадиційного меломасиву (СБРМ), який на північній і східній межах майже збігається з білоруським та українським мовними кордонами. У внутрішньому поділі СБРМ провідну роль грає розмежування масиву на західну (у формі географічної макродуги) та центрально-східну частини. У західному секторі домінують формули тримірної ритмоорганізації та активно діє прийом додавання силабохрон з нарощуванням музичного часу. У східній зоні переважають формули двомірної ритмоорганізації (4-дольні та 6-дольні), що виступають в режимі активного силаборитмічного дроблення
Завантаження
Посилання
Belogurova, L. (2010). Smolenskiye svadebnyye napevy trehmernoy ritmicheskoy organizatsii (materialy k Smolenskomu etnomuzykologicheskomu atlasu) [Smolensk wedding songs of the ternary rhythmic organisation (materials to the Smolensk ethnomusicological atlas)]. Problems of music ethnology, 5 (Melogeography of the slavonics, 1), 97–112 + maps К20–22. Kyiv: Ukrainian national Tchaikovsky academy of music. [in Russian].
Belogurova, L. (2013). Muzykalnaya kultura belorussko-ukrainskogo areala v vostochnoslavyanskom kontekste. 2. Kontaktnyye zony [The musical culture of the belarussian-ukrainian area in the east slavic context. 2. Contact zones]. Problems of music ethnology, 8 (Melogeography of the slavonics, 4), 10–19 + mapsК14-К17. Kyiv. [in Russian].
Durnovo, N., Sokolov, N., Ushakov, D. (Ed.) (1914). Dialektologicheskaya karta russkogo yazyka v Yevrope. [The dialectological map of the Russian language in Europe]. Petrograd: Edition of the Imperial Russian Geographical Society. [in Russian].
Klymenko, І. (2004). Rytmostrukturna systematyka vesilnyh melodiy ukrayinsko-biloruskoho meloarealu (Pohlyad iz Prypyatskoho Polissya) [The rhythmic-structural systematics of wedding tunes of the Ukrainian-Belarussian meloareal (View from the Pripyat Polissya)]. Problems of music ethnology, 2, 135–165. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, І. (2007). Makroarealohichni zamitky tsentralnoukrayinskoho kartohrafa [Macroareal notations of the Central Ukrainian cartographer]. Ethnomusic, 3: Collection of articles and materials in honor of the 60th anniversary of B. Lukanyuk (Scientific collections of the Mykola Lysenko National Music Academy in Lviv, 15), 95–113. Lviv. [in Ukrainian].
Klymenko, І. (2010). Makroarealohichni zamitky. Narys druhyy: Vesilni melodiyi z virshamy 4+4+6 ta 5+5+7 u skhidnykh slovyan [Мacroarealogic review. Second essay. Wedding songs with verses 4+4+6 and 5+5+7 of the east-slavonic]. Problems of music ethnology, 5 (Melogeography of the slavonics, 1), 121–137 + maps К30–34. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, І. (2011а).Vektory heneralnyh rytmotvorchyh alhorytmiv ukrayinsko-biloruskoho rannotradytsiynoho melomasyvu. 1. Do postanovky problemy [Vectors of general rhythm-forming algorithms of ukrainian-belarussian early-traditional tune-massif: 1. The problem definition]. Problems of music ethnology, 6 (Melogeography of the slavonics, 2), 12–24 + maps К2–5. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, І. (2011б). Svadebniie napevy so stikhom 3+4 v vostochnoslavyanskom makroareale spondeicheskikh kombinirovannykh ritmoform [Wedding tunes with verse 3 + 4 in the East Slavic macroareal of spondic combined rhythm forms]. Blighty ethnomusicology: the history of science, research methods, development prospects: Materials of the Intern. scientific conf., V. 2, pp. 111–132. St. Petersburg: State Conservatory named after N. A. Rimsky-Korsakov in St. Petersburg (2010, September, 30 – October, 3). [in Russian].
Klymenko, І. (2012а). Vektory heneralnyh rytmotvorchyh alhorytmiv ukrayinsko-biloruskoho rannotradytsiynoho melomasyvu. 2. Vesilnyy «makrotyp» modeli V557 [Vectors of general rhythm-forming algorithms of ukrainian-belarussian early-traditional tune-massif. 2. Wedding songs with verses 5+5+7]. Problems of music ethnology, 7 (Melogeography of the slavonics, 3), 10–33 + maps К1–3. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, І. (2012б). Priiyom «dodavannya» u sylaborytmichnykh formulakh obryadovykh pisenʹ zakhidnoho porubizhzhya ukrayinsʹko-bilorusʹkoho meloarealu. Chastyna 1: semyskladnyky zakhidnoyi Halychyny [The technique «adding» in the syllabic rhythmic formulas of ritual songs in the Ukrainian-Belarusian melodic area. Part 1: Seven-syllabic songs of Western Galicia]. Ethnomusic, 8 (Scientific collections of the Mykola Lysenko National Music Academy in Lviv,28), 56–95. Lviv. [in Ukrainian].
Klymenko, І. (2013). Slovyanski vesilni shestydolnyky yak meloheohrafichna systema: vvedennya u problematyku [Slavic wedding sixth-metres as a melogeographic system: introduction into the problematics]. Problems of music ethnology, 8 (Melogeography of the slavonics, 4), 90–117 + maps К10–11. Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, І. (2016). Vesilni pisni [Wedding Songs]. [History of Ukrainian Music: In 7 Vol. 1: From ancient times to the eighteenth century. Folk music], pp. 146–159+ maps. Kyiv: Publisher of Rylsky Institute of Art, Folklore and Ethnology. [in Ukrainian].
Klymenko, І. (2017). Ukrainska zymova meloheohrafiya v konteksti Sloviano-Baltskoho ranniotradytsiinoho melomassyvu (SBRM). Chastyna 2: Indeksovanyi reiestr zymovykh meloform [Ukrainian Macroreology of winter ritual songs in the Context of Slavic-Baltic Early Traditional Melomass (SBETM). Part 2: Indexed Register of Winter Meloforms]. Problems of music ethnology, 12 (Melogeography of the slavonics, 6), 8–18 + maps. Kyiv. doi: https://doi.org/10.31318/2522-4212.2017.12.132084. [in Ukrainian].
Klymenko, І., (2018). Geograficheskiye zagadki sillaboritmicheskogo variirovaniya 5-slozhnikov v predelakh slavyano-baltskogo rannetraditsionnogo melomassiva [Geographic puzzles of the syllable-rhythmic variation of the 5-syllable complexes within the Slavic-Baltic early-tradition melodical massive. Tradicija ir Dabartis [Tradition & Contemporarity], vol. 13, 15–38. Klaipeda: KU Publishers (Department of Music, Academy of Arts, Klaipėda University, Lithuania). [in Russian].
Klymenko, І., Honcharenko, O. (1996). Heohrafiya rytmichnyh transformatsiy vesilnoyi struktury 532: alhorytm dolnosti [Geography of rhythmic transformations of wedding melostructure. Algorithm for division]. Seventh Conference of Folk Music Researchers of the Red Russian (Galician-Vladimir) and Related Lands, 28–36. Lviv.
(1996, May, 22–25). [in Ukrainian].
Lapin V., Vasiliyeva Ye. (1989). Ob odnom ritmicheskom tipe russkikh svadebnykh pesen [About one rhythmic type of Russian wedding songs]. In: Folk music: history and typology: In memory of prof. E.V. Gippius (1903–1985). pp. 116–134. Leningrad. [in Russian].
Lukaniuk, B. (2016). Rytmichna variaciynist u pisennomu folklori [Rhythmic variability in vokal folklore]. Lviv: Mykola Lysenko National Music Academy in Lviv. [in Ukrainian].
Lukaniuk, B., Dobryansʹka L. (2004). Sproba typolohiyi vesilnyh ladkanok i pisen zakhidnoho Polissya ta zakhidnoyi Volyni [An attempt at typology of wedding «ladkanka» and songs of western Polissya and western Volyn]. In: Etnokulturna spadshchyna Polissya [Ethno-cultural heritage of Polissya], 5, 95–108. Rivne: Perspektyva. [in Ukrainian].
Shubravska, M., Buchel, N. (Ed.). (1982). Vesilni pisni. [Wedding Songs: In 2 volumes]. Vol. 2. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Skazhenyk, M. (2013). Tryryadkovi vesilni naspivy z shestydolnoyu osnovoyu na polisko-volynskomu pogranychchi (Pivnichna Zhytomyrshhyna): rytmichni ta zvukovysotni riznovydy [Three-line wedding tunes with sixth-metre basis on the Polissia-Volyn’ frontier (Nornthen Zhytomir region): rhythm and pitch varieties]. Problems of music ethnology, 8 (Melogeography of the slavonics, 4), 131–142+ map К12. [in Ukrainian].
Varfalameyeva, T. (1998). Pesni Bielaruskaha Paniamonnia [Songs of the Belarusian Neman river basin]. Minsk: Belarusian Science. [in Bielorussian].
Yefimenkova, B. (2001). Ritm v proizvedeniyakh russkogo vokalnogo folklora. [The rhythm in the works of Russian vocal folklore]. Moscow: Kompozitor. [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Проблеми етномузикології» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
