DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4212.2018.13.145672

Музичний фольклор у сучасній системі освіти в країнах Східної Європи і Балтії

Gustaw Juzala

Анотація


В останні роки, завдяки ратифікації в багатьох країнах Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної спадщини і створення списків нематеріальної спадщини ЮНЕСКО знову розпочато дискусії про способи активної передачі музичних традиціїй, а не лише їх архівування. До того, як Західна Європа зацікавилася цими проблемами, в музичних академіях багатьох країн Східної та Північної Європи постали осередки, чия діяльність присвячена викладанню традиційної музики та продовженню її функціонування в нових умовах сучасного суспільства. Стаття намагається розглянути не тільки можливості, а й педагогічні аспекти навчання традиційної музики в музичних академіях Литви, Латвії, Угорщини, країн Скандинавії, а також у певних середовищах Польщі, зацікавлених польською народною музикою. Культурні рухи, які призвели до створення кафедр традиційної музики або етномузикології в музичних академіях мали велике значення для всієї музичної культури. З цієї причини я намагаюся помістити їх в культурний, політичний, соціальний контексти, що початково послужили поштовхом для цих рухів. Кафедри традиційної музики створювались незалежно одна від одної, особливо під час розпаду Радянського Союзу, не знаючи про існування подібних установ в інших країнах. В останні десятиліття посилились контакти між музичними академіями, у яких викладають традиційну музику Скандинавії та Балтики, завдяки створенню мережі Nordtrad (Північні Традиції). Мережа щорічно організовує конференції та семінари зі студентами та викладачами музичних академій, що спеціалізуються на традиційній музиці. Викладання традиційної музики способом, подібним до навчання старовинної музики, тобто згідно канонів епохи та місця походження зразків, є найкращим рішенням для продовження традиції та активного захисту нематеріальної спадщини.


Ключові слова


охорона нематеріальної спадщини; традиційна музика в музичних академіях; Литва; Латвія; Скандинавія; Угорщина; Польща

Повний текст:

PDF

Посилання


Brzezińska, A. (2016). W pięciolecie ratyfikacji przez Polskę Konwencji UNESCO z 2003 roku w sprawie ochrony niematerialnego dziedzictwa kulturowego [In the fifth anniversary of the ratification by the Polish UNESCO Convention from 2003 on the protection of the intangible cultural heritage]. Łodzkie Studia Etnograficzne [Lodz Ethnographic Studies]. T. 5., pp. 2-21.

Burszta, J. (1974). Kultura ludowa-kultura narodowa [Folk culture - national culture]. Poznań. Jankowska, M. and Jankowski, W. (1970). Zoltán Kodály i jego pedagogika muzyczna [Zoltan Kodaly and his musical pedagogy]. Warszawa.

Dadak-Kozicka, K. (1992). Śpiewajże mi jako umiesz [Sing for me as you can]. Muzykowaniew szkole według koncepcji Kodálya [Music at school according to the concept ofKodály]. Warszawa.

Filipiak-Sokołowska, I. (2007). «Polski folklor muzyczny» – przedmiot «ponownieeksperymentalny» [«Polish musical folklore» – «subject re-experimental»]. Tradycja zprzyszłością. Pochwałą prowincji [Tradition with the future. Praise the province].Sandomierz, pp. 83-87.

Grozdew-Kołacińska, W. (2016). W stronę etnomuzykologii stosowanej – Pracownia MuzykiTradycyjnej IMiT [Concerning the applied ethnomusicology – IMiT Traditional MusicStudio]. Łodzkie Studia Etnograficzne [Lodz Ethnographic Studies]. T. 55, pp. 140-160.

Harnoncourt, N. (1995). Muzyka mowa dźwięków [Music is the language of sounds].Warszawa.

Nordtrad. Folk music network. URL: http://www.nordplusmusic.net/index.php?id=161

Rokosz, T. (2004). Oblicza folkloryzmu we współczesnej kulturze [Faces of folklorism in thecontemporary culture]. Literatura ludowa [Folk literature]. Iss. 1, pp. 30-45.

Stęszewski, J. (1995). O dysharmonijnych funkcjach państwowego zespołu pieśni i tańca [Ondisharmonious functions of the state song and dance ensemble]. [In:] Oskar Kolberg.Prekursor antropologii kultury [Oskar Kolberg. Precursor of cultural anthropology].Warszawa, pp.168-180.

Wawrzyńska, Z. (2014). «Polski folklor muzyczny» w szkołach muzycznych I i II stopnia[«Polish music folklore» in the 1st and the 2nd grade music schools]. [In:] Raport ostanie tradycyjnej kultury muzycznej [Report on the state of traditional musical culture].Warszawa, pp. 257-264.

Wilgosiewicz-Wojtkowska, B. (1999). Dom Tańca – poszukiwanie nowego sposobukontynuacji tradycji ludowej [House of Dance - searching for a new way of continuingthe folk tradition]. Czas Kultury [Time of Culture]. Iss. 1, pp. 30-45.

Wróbel, E. (2001). Folklor a muzyka środowisk młodzieżowych w Polsce lat dziewięćdziesiątych [Folklore and music of the youth circles in Poland in the nineties]. Muzyka [Music]. Iss. 3, pp. 18-29.


Пристатейна бібліографія ДСТУ


Brzezińska A. W. W pięciolecie ratyfikacji przez Polskę Konwencji UNESCO z 2003 roku w sprawie ochrony niematerialnego dziedzictwa kulturowego, Łodzkie Studia Etnograficzne, t. 5. 2016, s. 2-21.

Burszta J., Kultura ludowa-kultura narodowa, Poznań, 1974. Jankowska M., Jankowski W. Zoltán Kodály i jego pedagogika muzyczna, Warszawa, 1970. Dadak-Kozicka K., Śpiewajże mi jako umiesz. Muzykowanie w szkole według koncepcji Kodálya, Warszawa, 1992.

Filipiak-Sokołowska I. «Polski folklor muzyczny» - przedmiot «ponownie eksperymentalny». Tradycja z przyszłością. Pochwałą prowincji. Pod red. I. Godyń, K. Batko, J. Masłowiec, H. Sadeckiej. Sandomierz, 2007, s. 83-87.

Grozdew-Kołacińska W. W stronę etnomuzykologii stosowanej – Pracownia Muzyki Tradycyjnej IMiT. Łodzkie Studia Etnograficzne, t. 55: 2016, s. 140-160.

Harnoncourt N. Muzyka mowa dźwięków. Warszawa, 1995.

Nordtrad – Folk music network. URL: http://www.nordplusmusic.net/index.php?id=161

Rokosz T. Oblicza folkloryzmu we współczesnej kulturze. «Literatura ludowa». 2004: 1, s. 30-45.

Stęszewski J. O dysharmonijnych funkcjach państwowego zespołu pieśni i tańca. [In:] Oskar Kolberg. Prekursor antropologii kultury, red. L. Bielawski, K. Dadak-Kozicka, K. Lesień- Płachecka. Warszawa, 1995, s.168-180.

Wawrzyńska Zofia. «Polski folklor muzyczny» w szkołach muzycznych I i II stopnia. [W:] Raport o stanie tradycyjnej kultury muzycznej. Red. W. Grozdew-Kołacińska. Warszawa, 2014, s. 257-264.

Wilgosiewicz-Wojtkowska B. Dom Tańca – poszukiwanie nowego sposobu kontynuacji tradycji ludowej. «Czas Kultury», 1999: 1, s. 30-45.

Wróbel E. Folklor a muzyka środowisk młodzieżowych w Polsce lat dziewięćdziesiątych. «Muzyka», 2001: 3, s. 18-29.





2522-4220 (online)
2522-4212 (print)