ВЕСІЛЬНІ ТРАДИЦІЇ ПОБОЖЖЯ: ВИДОЗМІНИ СЦЕНАРІЮ І СТАЛІСТЬ МЕЛОТИПОЛОГІЇ В ДІАХРОНІЧНОМУ ЗРІЗІ (1861–2023)
DOI:
https://doi.org/10.31318/2522-4212.2025.20.349704Ключові слова:
традиційне весілля українців, Східне Поділля, Побожжя, Гнат Танцюра, Степан Руданський, типові весільні мелодії, весільний сценарій, локальний інваріант обрядуАнотація
Обряд східноподільського весілля потрапив в об’єктив уваги дослідників ще із середини ХІХ століття. Сьогодні етномузикологія має в розпорядженні серію автономних обстежень, виконаних у п’яти селах Побожжя (басейн Південного Бугу) на історичній відстані у 160 років – це колекції 1861, 1930, 1967, 2023 років фіксації, зіставні за глибиною етнографічних описів та кількістю пісенних творів (сумарна їх кількість – приблизно 1400 одиниць). Це дає дослідникові інструмент для хронологічних порівнянь старших і новіших записів.
У статті матеріали п’яти зібрань розглянуто в етнографічному та мелотипологічному аспектах. Версії п’яти локальних сценаріїв систематизовано в порівняльній таблиці з метою пошуку регіонального інваріанта. Ілюстровано реєстр персонажів та їхніх переміщень між обрядовими локусами. Установлено видозміни весільних обрядів за останніх півтора століття (втрата архаїчних елементів, розважальне переосмислення окремих епізодів) на тлі збереження базової структури локального сценарію (обряди суботи-неділі-понеділка) та символіки головних аксесуарів (коровай, гільце, вінок, головні убори, поведінкові стереотипи персонажів).
Повний реєстр весільних мелоформ Побожжя – 14 типів – представлено новими транскрипціями мелодій зі с. Чагів (публікуються вперше). Локалізацію мелоформ показано на двох мапах. За функцією в обряді східноподільські мелотипи діляться на (А) підгрупу тирадних мелоформ (5 видів та зачинна формула), які коментують обряди й керують ними, і (Б) підгрупу строфічних мелоформ (8 видів), які часто мають спеціалізовану ліричну функцію. Кожен мелотип вивчено з погляду його питомої ваги / співвідносної потужності в обряді (поняття, запозичене з етнолінгвістики), що визначається за кількістю поетичних текстів, поєднаних із цим мелотипом.
Підтверджено ідентичність старих і нових пісенних текстів та форм наспівів, утримувану протягом 160 років. Це свідчить про глибоку консервативність музичного мислення сільських співаків, яка й забезпечує народним пісенним творам обрядової функції історичну тяглість, тривання в довгому історичному часі.
Важливий методологічний висновок: ритуали та музичне наповнення традиційного весілля українців мають стати полідисциплінарним об’єктом як поле перетинів різних рівнів ритуального тексту (обрядодії, персонажі, атрибути, музичний супровід, пісенні сюжети та їх сполучення з типами мелодій тощо).
Завантаження
Посилання
Bielkova, M. (2024). Skhidnopodilskyi vesilnyi obriad i pisni u storichnii retrospektyvi [The East Podillia wedding ritual and songs in a centennial retrospective]. Tezy ХХІІІ Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Molodi muzykoznavtsi» [Abstracts of the XXIII International Scientific and Practical Conference "Young Musicologists"], 25–27. Kyiv (2024, March 29–31). [in Ukrainian].
Bielkova, M. & Klymenko, I. (2024). Podilske vesillia livoberezhnoho Pobozhzhia u storichnii retrospektyvi [Podillia wedding of the left-bank Pobozhzhia in a centennial retrospective]. Vystup na VIII Mizhnarodnii naukovo-praktychnii konferentsii «Ukraina. Yevropa. Svit» [Speech at the VIII International Scientific and Practical Conference "Ukraine. Europe. World"]. (Kyiv, November 6–8). [Video]. Youtube: https://youtu.be/HxkVqMJUAfg [in Ukrainian].
Bielkova, M. (2025). Obriady ta pisni skhidnopodilskoho vesillia u storichnii retrospektyvi [Rituals and songs of the East Podillia wedding in a centennial retrospective]. Kyivske Muzykoznavstvo. «Studentska naukova dumka» [Kyiv Musicology. "Student Scientific Opinion"], 3, 88–102. Kyiv Municipal Academy of Music named after R. M. Glière. Doi: https://orcid.org/0009-0006-1097-8944 [in Ukrainian].
Belogurova, L. (2008). Areal'naja kartina Smolenskogo regiona po materialam svadebnyh pesen [Areal structure of the Smolensk region based on wedding songs]. In: Tradicionnye muzykal'nye kul'tury na rubezhe stoletij: problemy, metody, perspektivy issledovanija: Materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii [Traditional Musical Cultures at the Turn of the Centuries: Problems, Methods, Research Perspectives], pp. 244–256. Moscow: Gnesin Russian Academy of Music. [in Russian].
Dmytrenko, M. K. (Comp.). (1998). H. T. Tantsiura. Vesillia v seli Ziatkivtsiakh [Wedding in the Village of Zyatkivtsi]. Kyiv: Editorial Office of the magazine "Narodoznavstvo". 404 p. (Series "Library of the magazine “Narodoznavstvo").
Khanis, N. (2023). Lirychni vesilni pisni Serednoi Naddniprianshchyny: morfolohiia ta heohrafiia strofichnykh melodii shestydolnoi osnovy [Wedding songs in The Middle Dnieper region: morphology and geographic distribution of one type of strophic melodies with 6-beat metrics]. Problemy etnomuzykolohii [Problem of Music Ethnology]. Iss. 18, 52–74. Kyiv. DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4212.2023.18.294830 [in Ukrainian].
Khanis, N. (2025). U poshukakh epitsentru tvorennia vesilnoi liryky: shestydolni pisni mizh Podilliam i Naddniprianshchynoiu [In search of the epicenter of the creation of wedding lyrics: six-beat songs between Podillia and Naddniprianshchyna]. Problemy etnomuzykolohii [Problem of Music Ethnology]. Iss. 20, 40–63.
Klymenko, I. (2019). Vesilna makroarealohiia sloviano-baltskoho melomasyvu [Wedding Macroareology of Slavic-Baltic Area]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnologhy]. Iss. 14, 7–48. Kyiv. DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4212.2019.14.183849 doi.org [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2020а). Obriadovi melodii ukraintsiv u konteksti sloviano-baltskoho rannotradytsiinoho melomasyvu: typolohiia i heohrafiia [Ritual Melodies of the Ukrainians in the Context of the Slavic-Baltic Early-Traditional Melomassive: Typology and Geography]. Vol. 1: Monograph. 360 p. (with DVD). Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, I. (2020b). Obriadovi melodii ukraintsiv u konteksti sloviano-baltskoho rannotradytsiinoho melomasyvu: typolohiia i heohrafiia [Ritual Melodies of the Ukrainians in the Context of the Slavic-Baltic Early-Traditional Melomassive: Typology and Geography]. Vol. 2: Atlas. 100 p. Kyiv. [in Ukrainian].
Kvitka, K. (1926–1927). Ukrainski pisni pro ditozghubnytsiu [Ukrainian songs about a child killer]. Etnohrafichnyi visnyk Ukrainskoi Akademii Nauk [Ethnographic Bulletin of the Ukrainian Academy of Sciences], vol. 3, p. 117–137; vol. 4, p. 31–70 + 8 pp. of musical supplement.
Makhovska, S. (2012). Vesilni pisni Podillia: zhanrova spetsyfika, osoblyvosti funktsionuvannia, poetyka [Wedding Songs of Podillia: Genre Specificity, Functioning, Poetics]. Khmelnytskyi: Zakolodnyi Publisher. [in Ukrainian].
Mokanu, O. (1998). Vesillia v selakh Taboriv ta Chubyntsi Skvyrskoho raionu Kyivskoi oblasti (rekonstruktsiia i typolohiia) [Wedding in the Villages of Taboriv and Chubyntsi, Kyiv region: Reconstruction and typology] (Unpublished diploma thesis). M. Lysenko Higher State Music Institute. Lviv. [in Ukrainian].
Nechui-Levytskyi, I. (1968). Zibrannia tvoriv u 10-ty tomakh [Collected Works in 10 Volumes]. Vol. 10, pp. 256–258. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Nesen, I. (2005). Vesilnyi rytual Tsentralnoho Polissia: tradytsiina struktura ta reliktovi formy (seredyna ХІХ–ХХ ст.) [Wedding Ritual of Central Polissya: Traditional Structure and Relict Forms (mid-19th–20th centuries)]. Kyiv: Center for the Protection of Cultural Heritage from Emergencies. 258 p. [in Ukrainian].
Potochniak, A. (1999). Tradytsiine vesillia u selakh Voroniaky [Traditional Wedding in the Villages of Voroniaky]. (Unpublished diploma thesis). M. Lysenko Higher State Music Institute. Lviv. [in Ukrainian].
Pshenichkina, H. (2015). Vesilni tyrady pravoberezhnoi Cherkashchyny z 6-7-skladovoiu osnovoiu: osoblyvosti komponuvannia [Wedding tirades of Right-Bank Cherkasy region with 6–7-syllable structure]. Problemy etnomuzykolohii [Problems of Music Ethnologhy]. Iss. 10, 81–104. Kyiv. [in Ukrainian].
Pylypak, M. (2015). Ukrainske vesillia Skhidnoho Podillia seredyny KhKh – pochatku XXI stolittia [Ukrainian Wedding of Eastern Podillia in the Mid-20th – Early 21st Century]. Monograph. Kyiv-Ufa: M. Rylsky Institute of Art History, Folklore Studies and Ethnography. 210 p. [in Ukrainian].
Shubravska, M. M. & Pravdiuk, O. I. (Edd.). (1970). Vesillia [Wedding]: in 2 vol. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
Shumada, N. S. (1972). Vstupne slovo [Introductory word]. In N. S. Shumada (Comp.). Narodni pisni v zapysakh Stepana Rudanskoho [Folk Songs in the Recordings of Stepan Rudansky], pp. 5–19. Kyiv: Muzychna Ukraina. [in Ukrainian].
Shumada, N. S. (Comp.). (1972). Narodni pisni v zapysakh Stepana Rudanskoho [Folk Songs in the Recordings of Stepan Rudansky]. Kyiv: Muz. Ukraine. 292 p.
Vovk, Kh. (1995). Shliubnyi rytual v Ukraini [Marriage ritual in Ukraine]. In: Studii z ukrainskoi etnohrafii ta antropolohii [Studies in Ukrainian Ethnography and Anthropology]: Selected works, pp. 213–323. Kyiv: Mystetstvo. [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ірина Клименко, Марія Бєлкова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Починаючи з червня 2025 року авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали в інших виданнях за умови посилання на журнал «Проблеми етномузикології» як на місце першої публікації.
Наш журнал дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
