Редакційна політика

Політика розділів

Розділ 1. МУЗИКА ЗИМОВИХ СВЯТ ЯК ТИПОЛОГІЧНА СИСТЕМА

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ 2. ЖАНРОВА ПАЛІТРА ЗИМОВИХ ТВОРІВ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ 3. ГЕОГРАФІЯ ЗИМОВИХ МЕЛОДІЙ У ЛОКАЛЬНИХ ТРАДИЦІЯХ "АРХАЇЧНОГО ПОЯСУ"

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ 4. РЕГІОНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗИМОВОЇ МЕЛОТИПОЛОГІЇ. СЕРЕДНЯ НАДДНІПРЯНЩИНА

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ 5. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА (БІБЛІОГРАФІЯ. ФІЛЬМОГРАФІЯ)

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ 6. ЛІТОПИС. МЕМОРІАЛ.

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ І. Міжетнічні культурні та наукові контакти

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ ІІ. Історія і сучасність

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ ІІІ. Пісенні жанри українського фольклору у географічному аспекті

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

Розділ ІV. Педагогіка

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується
 

Процес рецензування

Загальні положення

  1. Це Положення стосується порядку рецензування статей, поданих до публікації в науковому журналі «Проблеми етномузикології». Всі матеріали, що надійшли для публікації в журналі «Проблеми етномузикології» (далі журнал), підлягають реєстрації відповідальним секретарем журналу із зазначенням дати надходження рукопису до редакції журналу. Рішення про публікацію (із зазначенням дати виходу в світ) / відмову в публікації / направлення рукопису автору для доопрацювання має бути прийнято відповідальним (головним) редактором і повідомлено автору не пізніше 60 днів з дати надходження рукопису до редакції журналу.

Порядок проведення рецензування статей

  1. Всі матеріали (наукові статті, бібліографічні та дисертаційні огляди тощо), які надійшли для публікації в журналі, підлягають попередній оцінці відповідальним (головним) редактором журналу на предмет відповідності встановленим формальним вимогам до опублікованих матеріалів (тематика, допустимий обсяг, структура, оформлення, наявність ключових слів і реферативних матеріалів українською, російською та англійською мовами, бібліографія, наявність необхідної контактної інформації, докази волевиявлення всіх співавторів на публікацію матеріалу в журналі тощо), а також на предмет відсутності в рукопису неправомірних запозичень тексту, ілюстрацій, таблиць тощо. Попередня перевірка відповідальним (головним) редактором журналу рукописів, що надійшли, проводиться в термін не більше 30 днів. У разі відхилення представленого матеріалу за результатами попередньої перевірки автору надсилається письмове повідомлення.
  2. Всі матеріали, які не були відхилені в результаті попередньої перевірки, підлягають обов'язковому незалежному науковому рецензуванню не менше ніж двома фахівцями у галузі, максимально близькій до теми матеріалу, котрі мають наукові ступені кандидата або доктора наук присвоєні провідними українськими вишами, або аналогічні наукові ступені, присвоєні провідними зарубіжними вишами.
  3. За рішенням головного редактора журналу окремі статті запрошених до публікації докторів наук можуть звільнятися від рецензування, а також може здійснюватися повторне і додаткове рецензування (колишніми або новими рецензентами), в т.ч. в разі повторного подання автором матеріалу після його доопрацювання.
  4. Наукове рецензування може здійснюватися будь-якими особами, в т.ч. і членами редакційної колегії журналу, за умови відсутності конфлікту інтересів (службова підпорядкованість автора і рецензента, наукове керівництво / співавторство та ін.).
  5. Наукове рецензування здійснюється без повідомлення рецензентові відомостей про автора. Якщо інше не погоджено в письмовій формі з рецензентом, автору не повідомляються відомості про рецензента.
  6. За результатами наукового рецензування автору направляється адаптована редакцією журналу рецензія з консолідованим переліком зауважень і пропозицій наукових рецензентів з рекомендацією врахувати їх при доопрацюванні матеріалу і визначенням умов публікації матеріалу.
  7. Наукове рецензування служить цілям формування сприятливого середовища для прийняття відповідальним (головним) редактором журналу рішення про публікацію представленого матеріалу, про його відхилення або направлення на доопрацювання.
  8. Наукове рецензування рукописів здійснюється для підвищення якості окремих матеріалів і видавничого портфеля в цілому за допомогою доопрацювання авторами представлених рукописів відповідно до зауважень і пропозицій наукових рецензентів.
  9. За результатами наукового рецензування рецензентом повинна бути дана одна з нижченаведених рекомендацій:
    • рекомендація про публікацію матеріалу в представленому вигляді (без зауважень);
    • рекомендація про публікацію матеріалу з направленням авторові пропозиції врахувати зауваження і побажання рецензента (на розсуд автора);
    • рекомендація про публікацію матеріалу виключно за умови обов'язкового врахування автором зауважень рецензентів; рекомендація про відхилення представленого матеріалу з правом повторного подання;
    • рекомендація про відхилення представленого матеріалу без права повторного подання.
  10. Редакційна колегія журналу визначає критерії, відповідно до яких приймаються рішення про публікацію матеріалів.
  11. Проведене наукове рецензування рукописів повинно призводити до аргументованих відповідей рецензентів на наступні питання:
    • чи відповідає зміст статті заявленій в назві теми;
    • чи є і, якщо так, то в чому полягає наукова новизна (оригінальність) матеріалу;
    • яке співвідношення рецензованого матеріалу з наявною літературою та сучасними дослідженнями з відповідної проблематики (враховані, використані, запозичені, скомпільовані тощо);
    • чи є ознаки неправомірного запозичення чи інші форми порушення автором наукової етики при написанні матеріалу;
    • чи є і, якщо так, то в чому полягає практична значущість матеріалу;
    • чи ясно викладається матеріал – чи відповідає матеріал загальним і спеціальним вимогам до структури публікації, мови і стилю викладу, використовуваної термінології, наочності таблиць, діаграм, малюнків і формул, правильності оформлення виносок, коректності бібліографії тощо;
    • чи представляє рецензованої матеріал інтерес для читача журналу (якщо так, то який).
  12. Редакційна колегія журналу складає типову анкету рецензентам із включенням до неї, крім експрес-опитування, питань, які потребують розгорнутого аргументованого викладу, необхідної інформації про терміни і умови наукового рецензування, режиму конфіденційності тощо.
  13. Редакція журналу зобов'язана забезпечити збереження рецензентами в конфіденційності будь-яких відомостей про рукопис, переданий на наукове рецензування. Рецензент повинен письмово підтвердити прийняття на себе зобов'язань щодо збереження в таємниці факту створення твору і його зміст, що стали йому відомі, інформацію про автора тощо. Не допускається обговорення рецензованого рукопису рецензентом з будь-якими третіми особами. До публікації матеріалів рецензенти не мають права використовувати або посилатися на матеріали, що рецензуються.
  14. Наявність позитивної рецензії не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймається редколегією журналу і фіксується у протоколі засідання редколегії. 16. Рецензії зберігаються в редакції журналу «Проблеми етномузикології» упродовж 3-х років з дати публікації матеріалу або дати прийняття рішення про відхилення рукопису.

 

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

 

Положення про редакційну етику

Загальні положення

Редакційна етика журналу – це зведення принципів та правил, якими повинні керуватися у своїх взаємовідносинах учасники процесу видання наукових публікацій: автори, рецензенти, редактори, видавці, розповсюджувачі та читачі.

Редакційна колегія в своїй роботі орієнтується на сучасні юридичні вимоги законодавства України щодо авторського права, плагіату та етичних принципів, які підтримуються співтовариством провідних видавців наукової періодики, та несе відповідальність за оприлюднення авторських творів.

Редакційна політика журналу «Проблеми етномузикології» слідує рекомендаціям міжнародного Комітету публікаційної етики (COPE).

Етичні принципи в діяльності редакційної колегії та видавця

Редакційна колегія (головний редактор) в своїй роботі орієнтується на сучасні юридичні вимоги законодавства України щодо авторського права, плагіату та етичних принципів, які підтримуються співтовариством провідних видавців наукової періодики, та несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що накладає необхідність слідувати основоположним принципам: актуальності та оригінальності дослідження;

  • достовірності результатів та наукової значущості виконаної роботи;
  • визнання внеску інших дослідників за тематикою, що розглядається, та обов’язково наявності бібліографічних посилань на використані роботи;
  • представлення до числа співавторів всіх учасників, які зробили суттєвий внесок у дослідження, яке проводилося, та схвалення представленої до публікації роботи всіма співавторами;
  • негайно вжити заходів щодо виправлення виявлених автором або редакційною колегією суттєвих помилок та неточностей.

Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися чи передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідея, отримана в процесі редагування, повинні зберігатися конфіденціальними.

Редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо є підстава вважати, що вона є плагіатом або містить матеріали, які заборонені до публікації.

Редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, які стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації вживати усіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

Етичні принципи в діяльності рецензента

Неупереджена діяльність рецензента, який здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, повинна відповідати наступним принципам:

  • рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ, який заборонено передавати для ознайомлення або обговорення третім особам, котрі не мають відповідних повноважень редакції;
  • рецензент зобов’язаний давати об’єктивну та аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження, персональна критика автора неприпустима;
  • неопубліковані дані, отримані з представлених на розгляд рукописів, заборонено використовувати в особистих цілях;
  • рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису або не здатен бути об’єктивним, наприклад, у випадку конфлікту інтересів з автором або організацією, повинен повідомити про це редактора з проханням виключити його з процесу рецензування цього рукопису.

Етичні принципи у діяльності автора

Автор (або колектив авторів) усвідомлює відповідальність за новизну та достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання наступних принципів:

  • автори повинні надати достовірні результати проведених досліджень, завідомо помилкові або сфальсифіковані твердження неприпустимі;
  • автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, повністю оригінальні;
  • запозичені фрагменти або твердження повинні супроводжуватися зазначенням їх автора та першоджерела; надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включно з прихованими та завуальованими, неоформлені цитати, перефразування та привласнення прав на результати чужих досліджень, є неетичними та неприпустимі;
  • необхідно визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, в рукописі повинні бути представлені посилання на роботи, які мали значення при проведенні дослідження;
  • автори не повинні подавати до журналу рукописи, які відправлені в інший журнал та прийняті в них на розгляд або такі, що опубліковані в інших виданнях;
  • в якості співавторів повинні бути вказані всі особи, які зробили суттєвий внесок у проведення дослідження; серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь у дослідженні;
  • якщо автор виявить суттєві помилки або неточності в статі на етапі її розгляду або після її публікації, він повинен у найкоротші терміни повідомити про це редакцію журналу.

 

ВИМОГИ ДО СТАТЕЙ

Статті публікуються тільки українською мовою. Публікації праць зарубіжних авторів можливі англійською, французькою, російською мовами.

До друку приймаються лише неопубліковані статті.

Текст статті подавати в електронній формі. Файл має бути створений у редакторі Word і збережений у форматах doc, docx, або rtf.

Структура публікації

УДК (класифікаційний індекс Універсальної десяткової класифікації).

Прізвище й ініціали автора (авторів) статті.

Міжнародний індивідуальний номер науковця – ORCID iD (зареєструватися на сайті https://orcid.org/signin).

Назва статті. Назва статті має бути короткою (до десяти слів) і відповідати її змісту. У назві слід уникати словосполучень «Дослідження питання…», «Деякі питання…», «До проблеми…», «До питання…». Скорочення у назві не допускаються.

Анотація. Обсяг – 200–250 слів. Анотація подається мовою статті. Анотацію не варто починати словами «У статті…», «Стаття присвячена…», «Автор досліджує…», а краще використати дієслівну форму: «Розглянуто…», «Проаналізовано…», «Виявлено…» тощо.

Ключові слова: 3–7 слів чи словосполучень. Ключовими словами не можна вважати прізвища. Правильно: творчість (діяльність) М. Лисенка; неправильно: М. Лисенко.

Текст статті. Обсяг (без списку використаної літератури і джерел, анотацій і ключових слів) – 0,5 – 1 обл.-вид. арк. (20000–40000 знаків із проміжками).

Структура основної частини статті має відповідати вимогам МОН України (Бюлетень ВАК України. 2003. № 1):

  • Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями.
  • Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання порушеної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячена стаття.
  • Формулювання мети статті (постановка завдання).
  • Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
  • Висновки із пропонованого дослідження і перспективи подальших розвідок у вказаному напрямі.

Прізвища у статті слід писати з ініціалами (з іменем чи іменем і по батькові) перед прізвищем (наприклад: М. В. Лисенко). Імена і прізвища маловідомих зарубіжних митців, назви програмних творів писати українською та (в дужках) мовою оригіналу.

Дати у тексті позначаються числами: століття – римськими (використання кириличних літер У замість V, Ш замість ІІІ П замість ІІ – не допускається), роки – арабськими. Слова «століття», «рік», «роки» не скорочуються (наприклад: 10 березня 1842 року; ХVIII століття).

Порядкові числівники та цифри (до десяти) у тексті писати словами.

Дефіс (-) і тире (–) вживати правильно. Перший знак уживається в складному слові, а тому без проміжків (наприклад, соціально-культурний), другий – між словами, а тому з проміжками.

Абревіатури обов’язково розшифровувати після першого згадування в тексті.

Лапки – так звані типографські: «», усередині цитат: “”.

Нерозривний проміжок (комбінація на клавіатурі – Ctrl + Shift + проміжок) ставити між ініціалами і прізвищем (Б. М. Лятошинський), числом і словом, якого воно стосується (2016 рік, ХХ століття, 235 с., С. 12–25), у загальноприйнятих скороченнях (і т. д., і т. п., до н. е., та ін.).

Спеціальні музичні терміни писати мовою оригіналу (staccato, rubato, diminuendo) і виділяти курсивом. Тональності (до мажор, сі мінор, фадієз мажор) і звуки (ре, мібемоль) писати кирилицею і виділяти курсивом. Порядкові номери симфоній, концертів, сонат писати словами.

Виноски – унизу сторінки. Нумерація виносок – посторінкова. Застосовувати функцію «Виноска» у програмі «Word». Знак виноски (арабську цифру з верхнім індексом) ставити перед комою чи крапкою, але після знаків питання, оклику, трьох крапок.

Ілюстрації і таблиці. Нотні приклади (набрані у нотному редакторі) та ілюстрації подавати, крім вставлених у статтю, ще й окремими файлами у форматах TIFF чи JPG. Кожна ілюстрація (таблиця, нотний приклад, схема, рисунок, фото тощо) повинна мати назву і порядковий номер, на який є посилання у тексті статті. Не об’єднувати назву рисунка із самою ілюстрацію в одному графічному файлі. Таблиці виконувати лише у редакторі Microsoft Word.

Посилання. Цитовану працю вказувати у виносках унизу сторінки із зазначенням прізвища з ініціалами автора (авторів) роботи, її повної назви, місця видання, видавництва, року видання, номера сторінки цитати. У посиланнях на статтю зі збірника наукових праць, словника чи енциклопедії вказати прізвище й ініціали автора, назву тільки використаної статті, надавши опис збірника (довідника, енциклопедії), у якому її опубліковано, з усіма вихідними даними, а також номер сторінки, з якої взято цитату. Якщо цитується листування, то вказувати лише цитований (згадуваний) лист із зазначенням адресанта й адресата і часу написання, а також зібрання (у якому опубліковано лист) з усіма вихідними даними. Посилаючись на багатотомне видання, вказувати не лише номер використаного тому, а й загальну кількість томів. В описі дисертації чи автореферату дисертаційної праці зазначати шифр і назву спеціальності та установу, у якій відбувся захист.

Посилання на матеріали в мережі Інтернет (використовувати тільки ті, що опубліковані виключно в електронному вигляді і не мають друкованої версії)супроводжувати назвою публікації із зазначенням її автора. Не рекомендується посилання на електронні ресурси неофіційного та ненаукового характеру, а також на підручники і науково-популярну літературу. Якщо у тексті статті є посилання на прізвище вченого – його публікація має бути у списку використаної літератури і джерел.

Список використаної літератури і джерел. Усі джерела та використану літературу писати мовою оригіналу, за алфавітом: спочатку кирилицею, потім латинкою. Список оформити згідно з ДСТУ 8302:2015 «Національний стандарт України. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (http://lib.pu.if.ua/files/dstu-8302-2015.pdf). До списку вносити лише цитовані та згадувані праці. В описі монографії (дисертації, автореферату) указати загальну кількість сторінок, а в описі статті або листа – сторінки (від першої до останньої) тільки використаної статті або листа. Не скорочувати назв книг, збірників статей, періодичних видань.

References оформити за міжнародним стандартом Harvard: Harvard reference system http://www.citethisforme.com/harvard-referencing; список використаної літератури і джерел перекласти англійською мовою. Додати [у квадратних дужках] транслітеровані в романській абетці (для україномовних праць – http://ukrlit.org/transliteratsiia, для російськомовних – http://translit.net/) усі назви (монографії, книги, збірника статей, журналу, газети, статті, дисертації, автореферату…). Назви видавництв – тільки транслітерувати, не перекладати англійською. Список іншомовних праць (французькою, німецькою, польською та іншими мовами) теж перекласти англійською, у квадратних дужках зазначити усі назви мовою оригіналу. У кінці кожної позиції вказати мову оригіналу.

Прізвище й ініціали автора (авторів), назва статті, анотація та ключові слова іншоюмовою (російською) – аналогічно анотації на початку статті.

Резюме обсягом 2000–3000 знаків із проміжками. Зазначити (рубрикувати): актуальність дослідження (relevanceofthe study); наукову новизну, мету (mainobjective(s) ofthestudy); методи (methodology) – вказати, як саме було застосовано певні методи, тобто розкрити сам механізм дослідження – яким чином було отримано його результати (howthestudywasdone); головні результати і висновки дослідження (results/findingsandconclusions), з яких має бути зрозумілою їх значимість (significance) для мистецтва, науки, освіти тощо. Подати ідентичне резюме українською (російською) мовою.

Відомості про автора (авторів) публікації: прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, учене звання, місце роботи, посада – українською (російською) та англійською мовами.

Контактний телефон та електронна адреса автора (авторів) публікації.

Автори, які не мають наукового ступеня, додають витяг із протоколу засідання кафедри про рекомендацію статті до друку та рецензію доктора наук (17.00.03 Музичне мистецтво, або 26.00.01 Теорія та історія культури), завізовану печаткою установи.

За достовірність фактів, цитат, власних імен і посилань відповідають автори публікацій.

Статті, що не відповідають зазначеним вимогам, розглядатися не будуть.

У разі виявлення плагіату повторній подачі стаття не підлягає.